Думка експерта
Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України, розповів виданню Агрополіт про поточний стан молочної галузі.
«Навесні традиційно зросла кількість молока, а підприємці почали знижувати ціни на сировину. Щодо цін у магазинах на полицях – за останній місяць подорожчання не відбулось і підстав для підвищення цін немає.
Попри зниження цін на молоко, про заробітки на експорті представники галузі не мріють, бо без держпідтримки мають ціни вищі, ніж у країнах ЄС.
Обмежень щодо експорту в Україні немає, але є світові ціни. Світові ціни на масло, сухе молоко, знежирене молоко падають. Це невтішна ситуація для виробників, які орієнтуються на експорт. Тому що така ціна не влаштовує виробників сухого молока та масла. Ми повинні орієнтуватись на ціну, яка зараз є у найближчих державах-сусідах, таких як Польща, Прибалтика та Білорусь.
Щоб бути конкурентоспроможними, ціна на молочну сировину в Україні має бути хоча б на рівні тих країн або нижча. Наприклад, у Польщі ціна на молочну сировину сьогодні становить 25 центів без ПДВ. Помножте на євро – це 7,50 грн без ПДВ. Якщо ми говоримо про Україну, то ціна має бути на рівні 9 грн з ПДВ.
Протягом останніх 5 років в Україні щороку відбувається зменшення об’ємів експорту харчових продуктів. Це відбувається передовсім через відсутність стратегічних можливостей для розвитку галузі.
Ситуація з коронавірусом не впливає на галузь. До 2013-14 року у нас експорт був на 80% орієнтований на російський ринок. Після цього Євразійський митний союз встановив ембарго на поставки до Росії. Тому на російський ринок українські молочні продукти не постачаються.
На інші експортні ринки українські молокопереробники переорієнтуватись не змогли. Бо для того, щоб виробляти продукцію, яка потрібна на нових ринках, необхідно інвестувати у модернізацію та технічні можливості.
Останні 5 років ситуація могла б змінитись, якби діяли фінансові інститути, які давали б змогу інвестувати чи давати кредитні ресурси для молочної галузі.
Щодо експорту до країн ЄС, то квоти, які нам дали, Україна не вибирає, бо у нас ціна на сировину вища, ніж у ЄС – ми не можемо конкурувати з європейськими продуктами.
Необхідно визначити цільові ринки, куди Україна буде експортувати і це завдання для влади. Такими ринками можуть бути Близький Схід і Північна Африка. Це ринки, де існує нестача тваринного білка, де немає розвитку молочного скотарства. Тому ці ринки цікаві для українських переробників, туди можна постачати молочну продукцію. Але на цих ринках уже присутні європейські компанії. Вони мають з Європою зону вільної торгівлі. Україна, на жаль, не з усіма країнами має підписані угоди про зону вільної торгівлі. Допомога влади – підписати угоду про зону вільної торгівлі з тими країнами, з якими ще немає договорів. Тому що її відсутність призводить до митних тарифних обмежень, тобто введення митних тарифів до української продукції на рівні 20%, 15%, після чого наша українська продукція стає одразу неконкурентоспроможною.
Ринок молока, що виробляється у домогосподарствах, під час карантину продовжує працювати. Це молоко, яке закуповують за готівку невеликі підприємства. За готівку продають і на локальних ринках – якщо не на базарах, то у локальних маленьких магазинчиках. Цей ринок буде працювати доти, доки держава не буде боротися з такою продукцією.