DN: Василь, ви є власником Інфагро, я правильно розумію?
В.В .: Так.
DN: Як у Вас виникла ідея створення Інфагро?
В.В.: Ідея спонтанна. Інша справа, чому ми вибрали спеціалізацію по молочному бізнесу. Спочатку я думав займатися всім агропромисловим сектором, як це було на попередніх місцях роботи, до створення Інфагро. Але вчасно зрозумів, що краще сконцентруватися на чомусь вузькому, але вивчати досконально. Розпорошуватися не дуже ефективно. Вибір припав на тематику, яку інші аналітичні компанії ігнорували через певні складнощі в зборі інформації. Таким чином, ідея дослідження молочного ринку втілилася в життя і ми займаємося в основному аналітикою в цьому бізнесі.
DN: Скільки часу існує ваше аналітичне агентство?
В.В .: Скоро вже буде десять років. За цей час накопичився значний досвід, сформувався професійний колектив, створено багато інформаційних продуктів. Надаємо різноманітні послуги: від короткої консультації до глобальних маркетингових досліджень. І найголовніше – ми завоювали довіру клієнтів, які роками безперервно працюють з Інфагро.
Ми також проводимо семінари і конференції. До речі, наша IX Всеукраїнська конференція МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС – 2016, вже традиційна, відбудеться в цьому році 24 листопада. Як завжди, в ній візьмуть участь багато представників молочної галузі України, а також зарубіжні колеги. Багато років ми проводимо цю конференцію спільно зі Спілкою молочних підприємств України.
Молочникам необхідна якісна інформація для ведення бізнесу, крім того, потрібно спілкуватися з колегами і партнерами. Для цього повинна бути організована правильна платформа. Ця конференція спочатку була заснована за принципом: “Хочете спілкуватися – давайте спілкуватися. Організуємо, запросимо експертів, чиновників. Ви послухаєте, самі висловитеся, продемонструєте свої точки зору”. Потім захід став традиційним. Всі учасники молочного ринку в Україні знають, що в кінці кожної осені буде конференція, де можна зустрітися, вирішити якісь свої питання. Багато колег спілкуються протягом року по телефону, а тут можна зустрітися і поспілкуватися наживо. В результаті таких зустрічей у багатьох делегатів визрівають корисні ідеї, які вони потім протягом року втілюють в життя.
Вважаю, що це досить корисний захід, і він вже переріс у міжнародну подію. Ми за звичкою називаємо конференцію “Всеукраїнська з міжнародною участю”, але, як правило, до нас щорічно приїжджають делегати з більш ніж десяти країн, починаючи з сусідньої Білорусі і закінчуючи далекою Новою Зеландією.
DN: Скільки було учасників минулого року?
В.В .: Більше двох сотень.
DN: А в цьому році скільки чекаєте?
В.В .: Ми очікуємо близько 250 учасників. Можна було б зібрати і більше, але ринок досить вузький. Наші делегати і так представляють 70-80% молокопереробної галузі та молочної торгівлі країни. Крім того, до нас приїжджають багато зарубіжних експертів, трейдери і представники суміжних галузей. Також ми завжди запрошуємо когось із перших осіб в уряді, щоб учасники могли позадавати незручні запитання, наприклад, «коли ж ви нам будете допомагати?».
DN: Чи є іноземні експерти, які підтвердили свою участь в цій конференції в якості спікерів?
В.В .: Так, звичайно. Підтверджено участь Адріана Крайхера, експерта зі світовим ім’ям, який вже приїжджав на нашу конференцію в 2013 році. Візьме участь пан Лю Цзюнь, радник з економіки і торгівлі Посольства КНР в Україні. Підтвердив участь Андрій Ярмак, експерт FAO (TCIN). Виступить також Олексій Богданов, начальник Департаменту зовнішньої торгівлі Мінсільгоспу Республіки Білорусь. Представить своє бачення впливу Росії на світовий ринок Михайло Міщенко, директор Центру досліджень молочного ринку. Можливо, візьме участь представник великої голландської компанії. До речі, користуючись нагодою, хочу зазначити, що нам і в цьому році, як завжди активно, допомагає Економічний кластер Посольства Королівства Нідерландів в Україні, за що ми їм дуже вдячні.
DN: Ви також згадували, що очікуєте виступу когось із чиновників.
В.В .: Є у нас нова структура – Держпродспоживслужба, якою керує Володимир Лапа. Це структура, яка змінила багато з існуючих ветеринарних регуляторних практик в сільському господарстві. Володимир Лапа виступить з доповіддю. Обов’язково буде заступник Міністра аграрної політики та продовольства: ми очікуємо Ольгу Трофімцеву, яка відповідає в Міністерстві за євроінтеграцію. Законодавці до нас зазвичай приходять, в основному, з аграрних комітетів. Щороку бере участь у нашій конференції депутат Верховної Ради Леонід Козаченко. Всіх не перелічити. Багато цікавих особистостей, професіоналів галузі, зазвичай беруть участь, причому щорічно.
DN: Василь, як би Ви зараз охарактеризували інвестиційний клімат на молочному ринку України?
В.В .: Як Вам сказати … Країну спіткало одразу кілька глибоких і затяжних криз. В першу чергу маю на увазі геополітичну кризу, пов’язану з подіями в Криму і на Донбасі. Вона спричинила гостру економічну кризу: трикратна девальвація гривні, нестабільність фінансової системи. Зараз поки немає чіткого розуміння того, що буде відбуватися завтра. У такій ситуації інвестори з побоюванням дивляться на Україну як об’єкт вкладання грошей. Коли ситуація більш-менш стабілізується, все стане добре, як це було, наприклад, в недалекому 2013 році. Я думаю, що інвестори сюди прийдуть. Ринок великий і, в першу чергу, їм цікаві 40 мільйонів українських споживачів. Ті компанії, які тут працюють, прийшли як раз для того, щоб отримати великий ринок збуту. У нас давно особливо активно працюють французькі компанії Lactalis, Danone, сировари Savencia, Bel. Але вони – давні інвестори, тих, хто прийшов “вчора”, за великим рахунком, майже немає.
DN: Чи зможете зараз назвати, скільки на території України господарств і переробних підприємств?
В.В .: У нас близько 2,5 тисячі господарств, з урахуванням фермерських. Фермерських приблизно 800, решта – це сільгосппідприємства, які можна вважати більш-менш значущими виробниками молока. Але з цієї категорії можна виділити ще 500, які виробляють 70% молока (в категорії сільськогосподарських підприємств).
DN: А ці 500, це в основному великі?
В.В .: Так, це великі ферми, холдинги, які мають господарства в різних регіонах і можуть пропонувати великі обсяги молока. Такі аграрні холдинги як Астарта, Landfarm, Сварог і інші …
DN: А скільки переробних підприємств?
В.В .: Переробних підприємств у нас близько двох сотень, але ефективних 100. З цієї сотні ще можна вибрати 30, які переробляють 70% сировини. Так що, можна сказати, що ринок консолідується, кількість підприємств скорочується, і це нормально.
Якщо говорити про сільгосппідприємства, то за 10 років їх кількість скоротилася більш ніж удвічі. Якщо подивитися на переробку, то кількість переробників теж дуже істотно зменшилася і буде далі скорочуватися (колись в країні працювало 450 молочних заводів). За великим рахунком, 50 підприємств цілком можуть впоратися з переробкою пропонованої сировини. Ті заводи, які модернізовані, в які постійно вкладаються гроші, виживуть. Багато регіональних дрібних підприємств залишаться без роботи. Хоча, якщо вони переорієнтуються на специфічну продукцію типу козячих сирів (про які Ви розповідали), то вони залишаться на ринку. А якщо продовжать випускати традиційну продукцію, то їх будуть поступово витісняти з ринку потужні конкуренти.
DN: Скільки молока вироблено у 2015 році?
В.В .: Статистика свідчить, що в 2015 році у нас вироблено 10,5 млн. тонн молока. Але насправді, навряд чи це так. Є експерти, які вважають, що в Україні виробляється лише 8 млн. тонн молока. Але я все ж таки вважаю, що в країні річне виробництво перевищує 9 млн. тонн, навіть з урахуванням того, що ми втратили Крим і частину Донбасу (ці дані статистикою не враховуються).
DN: Скільки молока надходить на переробку?
В.В .: На переробку надійшло в минулому році 4,2 млн. тонн, це менше половини загального виробництва. У нас великий обсяг споживання молочних продуктів, вироблених в домогосподарствах. Сільське населення (18%), споживає багато своєї власної молочної продукції, тому відкидати цю частину ринку не можна. Багато молокопродуктів від домогосподарств до цих пір продається на міських ринках. За статистикою наше виробництво молока 7,5 млн. т – це якраз виробництво у домогосподарствах, а у сільгосппідприємствах виробляється 2,6 млн. тонн. Різниця відчутна. Статистика свідчить, що на переробку зараз надходить більше молока від сільгосппідприємств, ніж від населення. Раніше цього не було, частка сільгосппідприємств була набагато меншою, зараз ситуація покращується. Категорія сільгосппідприємств не знижує виробництво. Поголів’я падає на 2-3% в рік, але за рахунок збільшення продуктивності виробництво зберігається. Є, звичайно, незначне зниження, але в перспективі не виключене зростання виробництва в сільгосппідприємствах.
А ось у секторі домогосподарств перспектива смутна, там і далі виробництво молока буде падати. Сільгосппідприємства мають це розуміти, працюючи над заміщенням молока, що зараз виробляється у господарствах населення. Поки що у нас є надлишок сировини, але він, в основному, сезонний. Влітку у нас молока досить багато, і ми його іноді експортуємо. Якщо у нас 4,2 млн. тонн переробляється, то 800 тисяч тонн, близько 20% від цієї кількості, потрібно продати на експорт у вигляді сирів, масла, сухого молока, інакше не дотримується баланс. Внутрішній ринок ще не готовий споживати обсяг, який пропонує молочна промисловість.
DN: Взагалі, в країні досить молока? Чи є дефіцит?
В.В .: У нас є сезонність виробництва. Влітку надлишок, а ось взимку молока часто не вистачає. Тому у нас спостерігаються істотні цінові перепади, і, час від часу, з’являється імпорт. До кризи, коли у нас ринок був стабільним, Україна імпортувала чималі обсяги масла. Зараз ми знову експортуємо цей товар, тому що гривня дешева і потрібна валюта.
DN: З яких країн імпортувалося?
В.В .: Нова Зеландія, США. Навіть звідти вигідно було привозити масло. А ось в сусідній Білорусі, яка входить до числа найбільших світових експортерів, ми масло перестали закуповувати через його дорожнечу. На російському ринку ціни були вище, ніж на світових ринках, як, власне, і зараз. Білоруське масло продається на 1000 доларів дорожче, ніж європейське. Але коли гривня девальвувала в 2014 році, імпорт припинився, і ми вже експортуємо своє масло.
DN: До яких країн, на Ваш погляд, Україні було б цікаво експортувати свою продукцію крім Азії?
В.В .: У комерційному сенсі найцікавіше було постачати в Росію. Тому що стільки, скільки Росія, ніхто не платить. Потім в рейтингу привабливості йдуть країни пострадянського простору, в першу чергу, Казахстан, Грузія, Молдова, Азербайджан, Вірменія. Туди ми можемо продавати за цінами вище світових. У Європі, яку відкрили для України, вітчизняна продукція присутньою в нормальних обсягах не буде, тому що у місцевих виробників існує надлишок молока. Тому ринок ЄС поки для нас не перспективний. Ринок Африки і Азії дуже великий, цікавий, але на нього націлені всі: там продають Європа, Америка, Океанія. Дуже велика конкуренція, але Україна активно бере участь.

Повністю читати на сайті The DairyNews