Повномасштабне вторгнення рф у 2022 році спричинило глибоку трансформацію молочного сектору України. Галузь опинилася під впливом одразу кількох системних факторів — демографічної кризи, порушення логістичних ланцюгів, зміни структури попиту та необхідності швидкої переорієнтації на зовнішні ринки.

Зміна балансу: падіння споживання і зростання пропозиції

Через вимушену міграцію населення та окупацію частини територій суттєво скоротилося внутрішнє споживання молочних продуктів. Водночас упродовж останніх трьох років покращення економіки виробництва сирого молока стимулювало зростання його пропозиції для промислової переробки.

У результаті сформувався дисбаланс: внутрішній ринок не міг повністю поглинути вироблену продукцію і це змусило підприємства активніше виходити на зовнішні ринки та адаптувати асортимент під експорт.

Експорт як драйвер розвитку

За підсумками 2025 року експорт молокопродуктів в еквіваленті сирого молока зріс на 19% і перевищив 0,7 млн тонн — це склало близько 20% від загального обсягу переробленої сировини, і це найвищий показник за останні сім років.

У грошовому вираженні експорт зріс ще більше — на 35%, до 460 млн дол. США, що було зумовлено сприятливою ціновою кон’юнктурою, насамперед на вершкове масло, а також зростанням частки продукції з доданою вартістю.

Водночас імпорт також продемонстрував зростання: у 2025 році він збільшився на 7% (до майже 0,4 млн тонн у молочному еквіваленті), причому основну частку становили сири. Попри позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, у вартісному вимірі воно залишається незначним.

Очікується, що у 2026 році експорт продовжить зростати — до близько 0,8 млн тонн у молочному еквіваленті. Однак у грошовому вираженні динаміка може бути стриманішою через погіршення глобальної цінової кон’юнктури.

Європейський вектор. ЄС — ключовий ринок збуту

Одним із головних факторів зростання експорту стала можливість безмитних поставок до ЄС у межах автономних торговельних преференцій, запроваджених у 2022 році. Навіть після часткового відновлення квот у 2025 році частка ЄС у структурі експорту становила 36% у грошовому вираженні.
Нові домовленості з Єврокомісією, що набули чинності наприкінці 2025 року, передбачають збільшення безмитних квот:

• 15 тис. т молока та згущеного молока
• 15,4 тис. т сухого знежиреного молока
• 7 тис. т вершкового масла

Крім того, частину продукції (зокрема сухе незбиране молоко та кисломолочні продукти) взагалі виведено з-під квотування.
У 2025 році виручка від експорту до ЄС сягнула майже 170 млн дол. США. Основою поставок були вершкове масло та сухе знежирене молоко (47% вартості), однак варто відзначити швидке зростання частки продукції з доданою вартістю — морозива, сирів, молочних консервів.

Серед ключових ринків вирізняються:

• Польща — одночасно найбільший постачальник і важливий імпортер;
• Німеччина — драйвер зростання експорту готової продукції;
• Болгарія та Румунія — перспективні ринки для розширення асортименту.

Біржові товари: масло та сухе молоко

Після різкого падіння внутрішнього попиту у 2022 році, для збереження молочного стада виробники були змушені нарощувати виробництво біржових товарів — вершкового масла та сухого молока.

У 2025 році виробництво масла перевищило 70 тис. тонн, з яких 14,7 тис. тонн було експортовано. Близько 40% цього обсягу припало на країни ЄС. Водночас значні обсяги експорту спрямовуються до Молдови, Азербайджану, Грузії та інших пострадянських країн.

Ринок масла залишається високоволатильним: протягом року ціни коливалися від майже 8000 до 4000 дол. США за тонну, що створювало додаткові ризики для виробників.

Виробництво сухого знежиреного молока у 2025 році перевищило 40 тис. тонн — це максимум із 2018 року. Експорт зріс до 27 тис. тонн, причому понад половину забезпечили поставки до ЄС.

Однак обмежені квоти можуть стримувати подальше зростання, що змушує українських експортерів шукати нові ринки в Азії та Африці.

Продукція з доданою вартістю: новий вектор розвитку

Попри домінування біржових товарів, дедалі більшого значення набуває розвиток експорту продукції з доданою вартістю, яка є менш залежною від цінових коливань і забезпечує стабільніші доходи.
Молочні консерви
Після різкого падіння у 2022 році експорт молочних консервів поступово відновився і у 2025 році перевищив 15 тис. тонн. Основним драйвером зростання став ринок ЄС, частка якого досягла 42%. Особливо активно зростають поставки до Німеччини.
Свіжі сири
Експорт свіжих сирів демонструє вибухове зростання: з менш ніж 2 тис. тонн у 2021 році до 7,1 тис. тонн у 2025-му. Значну роль відіграє співпраця з європейськими ритейлерами у форматі private label. Водночас ключовим ринком залишається Молдова, частка якої складає близько 70%.
Фасоване молоко
Експорт фасованого, в основному, ультрапастеризованого, молока у 2025 році досяг 12 тис. тонн. Основним ринком залишається Молдова (88%), однак сегмент має потенціал для розширення, зокрема на ринки ЄС і країн MENA.

Головною перешкодою залишається ціноутворення: українські виробники часто позиціонують цей продукт як преміальний, тоді як європейські конкуренти активно використовують гнучкі цінові стратегії та промоакції.

Український молочний сектор переживає глибоку структурну трансформацію. Експорт став ключовим драйвером розвитку галузі, а Європейський Союз — основним стратегічним партнером.

Водночас для забезпечення довгострокової стійкості галузі критично важливо: диверсифікувати ринки збуту, збільшити частку продукції з доданою вартістю та адаптувати цінові та маркетингові стратегії до умов глобальної конкуренції. Саме ці фактори визначатимуть конкурентоспроможність української молочної галузі у найближчі роки.