Британські молочні фермери опинилися у глибокій кризі через стрімке падіння закупівельних цін на молоко, які не покривають собівартості виробництва.

Фермери змушені працювати у збиток, попри спроби максимально оптимізувати витрати.

«Щоранку, коли я встаю о 4:40, я знаю, що цього дня втрачу 1 800 фунтів стерлінгів просто через те, що почав працювати», — каже Пол Томпкінс, фермер у третьому поколінні з долини Йорк. На своїй фермі площею 234 гектари він утримує близько 500 корів породи голштин. За його словами, собівартість виробництва молока становить близько 40 пенсів за літр, тоді як переробники платять лише 29 пенсів.

Попри традиційно низькі маржі в галузі, нинішня ситуація є критичною. Великі супермаркети — Tesco, Sainsbury’s, Morrisons та Asda — продають чотири пінти молока за £1,65, що еквівалентно 73 пенсам за літр. Водночас ринок переробки в Британії контролюють переважно три компанії — Arla, Müller і First Milk.

Томпкінс, який очолює молочну раду Національної спілки фермерів (NFU), зазначає, що його витрати відповідають середнім показникам по країні. За нинішніх цін його господарство ризикує завершити рік зі збитками щонайменше £660 тис., і тенденція до подальшого падіння цін лише погіршує прогнози.

Молоко є товаром глобальної торгівлі, і фермери звикли до цінових коливань. Однак швидкість нинішнього падіння стала несподіванкою для багатьох виробників. Основною причиною називають глобальне перевиробництво молока, яке перевищує попит.

«Це справді страшний час для виробників», — каже консультант з агробізнесу Майк Гоутон з компанії Andersons. За його словами, виробництво зросло у США, Нова Зеландія зберігає обсяги, тоді як попит з боку Китаю не збільшується. «Усе зійшлося в ідеальний шторм — молока занадто багато».

За даними Ради з розвитку сільського господарства та садівництва (AHDB), у четвертому кварталі 2025 року британські фермери виробили більш ніж на 7% молока більше за середній показник за п’ять років. Частково це пояснюють посушливою весною та початком літа 2025 року: через нестачу пасовищ фермери закуповували відносно дешеві корми, що призвело до рекордних надоїв.

Переробні підприємства не змогли впоратися з такими обсягами, і в останні місяці деяким виробникам довелося навіть утилізовувати молоко.

Ситуація різко контрастує з минулим роком, коли частина фермерів вигравала від високих гуртових цін. Деякі великі мережі супермаркетів, зокрема Tesco і Sainsbury’s, зобов’язалися платити фермерам за моделлю «собівартість плюс», але такі контракти доступні не всім. Багато виробників залишаються залежними від місцевих переробників і не мають реального вибору ні в ціні, ні в умовах.

«Якщо ви не працюєте за контрактом, прив’язаним до собівартості, ви або втрачаєте гроші, або в кращому разі виходите в нуль. Скільки це триватиме — ніхто не знає», — зазначає Роберт Крейг, фермер із Камбрії та голова Королівської асоціації британських молочних фермерів.

Криза посилюється зростанням інших витрат — на добрива, пальне — а також хронічною нестачею робочої сили після Brexit і пандемії. Додаткове занепокоєння викликало рішення уряду запровадити податок на спадщину для сільськогосподарських активів вартістю понад £2,5 млн.

Міністерка з питань довкілля Емма Рейнольдс нещодавно заявила на Оксфордській фермерській конференції, що уряд підтримає британських аграріїв. За її словами, фермери демонструють виняткову стійкість в умовах нестабільних ринків. Ці запевнення прозвучали на тлі невдоволення в сільських округах, де влада зіткнулася з критикою після напруженої виборчої кампанії.

Втім, фінансовий тиск уже призвів до масового відтоку виробників з галузі. За даними Ради з розвитку сільського господарства та садівництва (AHDB), з жовтня 2019 року майже 20% британських молочних фермерів припинили роботу — їхня кількість скоротилася з 8 720 до 7 010 лише за шість років.

Попри це, загальні обсяги виробництва молока у Великій Британії залишаються відносно стабільними. Це пояснюють укрупненням господарств, зростанням поголів’я та підвищенням ефективності тих виробників, які залишилися на ринку.

Однак фермери та галузеві експерти застерігають: нинішній ціновий шок може спричинити нову хвилю виходу з бізнесу. За оцінкою консультанта Майка Гоутона, до 10% виробників — близько 700 ферм — можуть остаточно припинити діяльність.

«Це поєднання чинників: якщо немає наступника, якщо потрібно знову інвестувати в інфраструктуру для зберігання гною чи силосу лише для того, щоб впоратися з обсягами виробництва, не покращуючи фінансовий результат, то навіщо це робити за ціни 35 пенсів за літр?» — зазначає він.

Багатьох споживачів цікавить, чи призведе падіння гуртових цін до здешевлення молочних продуктів у магазинах після тривалого періоду високої продовольчої інфляції. Однак швидких змін чекати не варто. За даними AHDB, у середньому минає близько семи місяців, перш ніж зниження цін на сировину відобразиться на роздрібних цінах.

Як повідомила керівниця з аналітики роздрібного ринку AHDB Грейс Візерс, ціни на вершкове масло почнуть знижуватися не раніше квітня, а найбільше падіння очікується з червня. Ціни на чедер, за прогнозами, почнуть зменшуватися з липня. Мережа Morrisons уже заявила про зниження цін на окремі позиції молока, масла та сиру.

Водночас любителям кави не варто сподіватися на дешевші капучино найближчим часом.
«Молоко та молочні продукти — це суттєва стаття витрат, але далеко не єдина», — зазначає генеральний директор консалтингової компанії Allegra Group Джеффрі Янг. За його словами, оренда та витрати на персонал мають значно більший вплив на ціни, а зростання мінімальної зарплати лише посилює тиск. «Мережі можуть стримати подальше підвищення цін, але передача зниження витрат споживачам малоймовірна», — підсумував він.

ІНФАГРО за матеріалом Joanna Partridge, theguardian.com