Пройшло вже 8 місяців з моменту, коли ціни на вершкове масло в Україні досягли піку. На початку року його інфляція була рекордною — 34% у січні порівняно з тим самим місяцем 2024 року. Але тоді я писав, що ціни почнуть знижуватись — і цей прогноз справдився.
Як і під час зростання, ключовим фактором зміни цін був оптовий ринок, зокрема великі партії нефасованого масла (так званий «моноліт» по 20 кг). Ще у вересні 2024 року його річна інфляція сягала 60%, а вже в жовтні 2025 року спостерігається дефляція — приблизно мінус 10% і навіть нижче.
Середній ціновий тренд (на графіку позначений синьою лінією) зазвичай з невеликим запізненням повторює загальну продовольчу інфляцію.
У лютому він показував, що до кінця року інфляція на масло складе близько 20%, але через різке здешевлення на оптовому ринку, тепер прогноз ближчий до 10%.
Якщо коротко — річна інфляція на вершкове масло, яка у вересні становила 23,3%, до кінця року може впасти до 10% або ще нижче. Це може зробити масло найбільш стабільною у плані цін позицією серед молочних продуктів.
Боротьба виробників масла за внутрішнього споживача
Ціни на масло «моноліт» в ЄС за два останніх місяці обвалились з 7000 EUR/t до 4900 EUR/t (ірландці на цьому тижні демпінгують по 4600 EUR/t), тобто на третину. Водночас є американське масло, яке заново завойовує світові ринки і наразі оцінюється у 3000 EUR/t(!).
На тлі такої різкої девальвації товару на зовнішніх ринках, у вересні та жовтні внутрішній ціни на масло «моноліт» (20-25 кг) в Україні стали вищими за експортні котирування. Цей факт зупинив відвантаження українського товару в ЄС (остання велика партія відвантажена на початку вересня і ми досі маємо 148 тонн невикористаних старих квот). Це також створює високі ризики подальшого обмеження зовнішніх продажів на світові ринки, у тому числі ризик скорочення експорту на важливий наразі ринок Молдови.
Через відсутність перспектив експорту на зовнішні ринки без жорсткого демпінгу, як мінімум у наступні 3 місяці кращим варіантом для українських операторів є боротьба за внутрішнього кінцевого споживача. Еластичність внутрішнього ринку доволі широка і, при вагомому дисконті, здатна замістити надлишки, які раніше призначалися для експорту. Крім того, це стратегічний хід збільшення пропозиції якісної продукції для українського покупця та розширення потенціалу внутрішнього споживчого ринку загалом. Не забуваємо також, що реалізація фасованого масла майже завжди вигідніша за продаж у форматі «моноліт».
Цим інструментом вже користуються. Ключовий споживчий ринок ЄС, Німеччина, у вересні знизила прайс для масла в ритейлі (є такий офіційний бенчмарк) до 1,79 EUR за 250 г (з ПДВ) = 62,5 грн за пачку 180 г в перерахунку на українські реалії. За оцінками аналітиків, це дозволило збільшити продажі масла одразу на 20-30%. На малюнку нижче актуальний дисконтний прайс для масла в ALDI: 1,49 EUR за 250 г (з ПДВ) = 52 грн за пачку 180 г.
Польща почала масову «атаку» в жовтні, зараз мінімальні дисконти дорівнюють 5,99 злотих за пачку 200 г = 61,4 грн за пачку 180 г. Найактивніша – Mlekovita, найбільший експортер сухого молока та масла в Польщі.
В Україні ціни знаходяться в широкому діапазоні, але кількість дисконтів зростає. На вихідних став свідком (і покупцем) акційного товару жирністю 82,5% відомого національного бренду по 85 грн за пачку 180 г за стандартних цін у 100-120 грн за пачку. Порівнюємо, робимо висновки.