Думка експерта
Нещодавно відбулася зустріч представників галузевих асоціацій з Олександром Ігоровичем Цивінським, директором Бюро економічної безпеки. Як голова Спілки молочних підприємств України, я, звичайно, говорив про те, що турбує наших молочників і які галузеві проблеми, на мою думку, потребують особливої уваги.
Відмітивши позитивні зрушення — відновлення показників переробки молока до довоєнного рівня, мусив зосередитися на тривожних негативних тенденціях, серед яких найбільш значуща — зростання тіньового ринку молока. За моїми оцінками, його частка зараз становить близько 20–25%.
Причин зростання тіньового сектору є кілька. Це, по-перше, скасування перевірок підприємств контролюючими органами під час війни. По-друге, збільшення готівкового обігу у торгівлі сирим молоком, яке зараз спостерігається. Даються взнаки також наслідки скасування спецрежиму ПДВ у 2015 році. Крім того, селяни надають перевагу розрахункам готівкою, оскільки побоюються втратити субсидії на газ та електроенергію, вважаючи, що якщо вони будуть офіційно декларувати доходи від продажу молока, то можуть їх втратити. Це стимулює перехід від легального продажу до використання послуг тіньового посередника.
Тіньовий ринок — це не лише уникнення сплати податків, а й загроза здоров’ю споживачів, адже на цьому ринку працюють, в основному, дрібні нелегальні підприємства, які не проходять жодних перевірок. В результаті зростає кількість фальсифікованої продукції, особливо на сільських ринках та у невеликих магазинах. До того ж, продукція іноді продається під марками підприємств, які давно не працюють, і це вводить споживачів в оману.
Що потрібно зробити?
Перш за все, упорядкувати реєстр експлуатаційних дозволів. Зараз є ціла низка підприємств, які такі дозволи мають, хоча вже не працюють. Процедура анулювання може відбуватися або з ініціативи субʼєкта господарювання, який після припинення функціонування підприємства має подати до Держспоживслужби відповідну заяву, або за ініціативи Держспоживслужби, яка за умови виявлення порушень може звернутися до суду і тоді анулювання експлуатаційного дозволу відбудеться за рішенням суду.
Вважаю, що оновлення реєстру експлуатаційних дозволів і анулювання дозволів непрацюючих підприємств зменшить можливості шахраїв. Для того, щоб Держпродспоживслужба могла самостійно анулювати дозволи підприємствам, які призупинили діяльність на більш ніж 3 місяці, потрібно законодавчо надати їй повноваження анулювати експлуатаційні дозволи таких підприємств.
Потрібно також поновити перевірки підприємств Держпродспоживслужбою. В нещодавній заяві Премʼєр-міністра про мораторій на перевірки бізнесу зазначено, що це не стосується сфер високого ризику. Якість і безпечність харчової продукції — це якраз і є сфера високого ризику, адже це питання здоровʼя наших громадян. Тому потрібні систематичні перевірки молочних підприємств.
У своєму виступі я також торкнувся проблем експорту молочної продукції. Зараз більш ніж 50 наших підприємств мають дозволи на експорт до країн ЄС. Декотрі з них отримали ці дозволи років десять тому, але після цього припинили діяльність. Їх дозволами за шахрайською схемою користуються інші підприємства, які цих дозволів не отримували. Окрім того, є приклади, коли у продукції, зокрема у сухому молоці, що експортувалося до Польщі, було виявлено сліди антибіотику (хлорамфенікол). Це свідчить про те, що для виробництва цього продукту використовувалося молоко, отримане від господарств населення.
Тому я вважаю, що потрібно провести аудит підприємств, які мають дозволи на експорт до ЄС. При цьому забезпечити прозорість і заборонити використання документів підприємств, які не функціонують. Потрібно також посилити контроль за якістю експортної продукції. Не можна допускати виникнення міжнародних скандалів, це шкодить іміджу не тільки нашої молочної галузі, але й іміджу країни.
На завершення про фальсифікат. Фальсифікат, як і раніше, є проблемою. Для того, щоб її вирішувати, необхідно вдосконалити законодавство, зокрема внести зміни до Закону “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” — зокрема, ввести визначення фальсифікації, передбачити кримінальну відповідальність за харчове шахрайство, а також розробити механізми для впровадження контролю та недопущення виробництва фальсифікованої продукції.