Думка експерта
Agropolit опублікував думки провідних експертів молочної галузі, серед яких Василь Вінтоняк, директор Інфагро, який висловив свою думку стосовно шляхів покращення ситуації в галузі.
«Покращити ситуацію саме найближчим часом нереально. Бо необхідно збільшити поголів’я на сільськогосподарських підприємствах хоча б на 10%. Продуктивність ще можна збільшити, бо у господарствах займаються цим, а от збільшення поголів’я – такої тенденції не маємо. Немає великого бажання у операторів та сільськогосподарських виробників вкладати інвестиції в такий напрямок. Лише дуже велика державна підтримка, як, наприклад, повна компенсація на придбання племінної худоби – як для тих, хто створює ферми, так і для тих, хто вже працює і хоче розвиватися. Також на користь буде компенсація будівництва ферм, бо далеко не всі свого часу скористалися можливістю такої держпідтримки.
Наступним кроком після фінансування худоби й економічною підтримкою буде регулювання імпорту молочки, який створює нездорову конкуренцію на внутрішньому ринку.
Нині на українському ринку забагато імпортної молочної продукції. Держава має втрутитись у цей процес. А саме – ініціювати перепідписання угоди з ЄС, тому що ми не маємо фактично мита на європейську продукцію – це 3,5%. А через 2 роки його взагалі не буде. В українських магазинах практично увесь сир європейський. Якщо так піде і далі, то виробники молока не зможуть нарощувати обсяги, бо їхнє молоко не буде потрібне нашим переробникам. Тоді заходитимуть імпортери. Аякщо говорити про молоко, то баланс реалізованої продукції за кордон буде від’ємним. Уже наступного року імпорт може бути більшим, ніж експорт молока. Раніше ми експортували 1 млн т, тепер цього немає.
Опиратись на домогосподарства сенсу немає – бо там відбувається логічне скорочення поголів’я, більше молока від домогосподарств вже не буде ніколи. Так само великий плюс від сімейних ферм ми не отримаємо. На мою думку, Україна має йти шляхом індустріального виробництва, тут дозволяють земельні ресурси. В ЄС сімейні ферми практикують успішно, але в них варіантів інших немає, у них немає стільки землі і вона роздрібнена, немає великих полів. Тому невеликі ферми займаються виробництвом молока. Але для великих – що більше поголів’я, то менша собівартість виробництва молока.
Україна може мати власний шлях прибутковості й економічного розвитку, стимулюючи розвиток великих підприємств та не надто очікуючи на гроші з заходу, які й так не надто зацікавлені розвивати конкурентів, якими є для них наші фермери.
Якщо говорити про співпрацю, коли з заходу пропонують вкладати в українські ферми, не варто очікувати, що отримаємо від них інвестиції, це швидше маленькі гранти у малі господарства. Тому що на великі підприємства потрібні великі інвестиції, а на маленькі можна трошки дати і наче проект працює. Але зменшення – це не шлях для України. Розвиватися варто за рахунок великих продажів. Так розвивається навіть та ж Росія, яка колись купувала дуже багато молока, а зараз вони збільшують виробництво за рахунок великих ферм і у них на рік приріст по 1 млн т. молока за рахунок державної підтримки, тому зараз думають, як продавати продукцію на експорт. Тому у нас є великий плюс на відміну від Європи, і ми маємо розвивати великі ферми. Навіть якщо буде тисяча сімейних ферм, які мають 10 і більше корів, ситуацію вони не врятують. Розвиток великотоварних ферм – це шлях розвитку для України.