Українці їдять все менше молочної продукції промислового виробництва. За 2017 рік цей показник скоротився на 6%, а частка молочної продукції в споживчому кошику впала до 41% – найнижчого показника за останні 6-7 років.

Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту ФАО (ООН) Андрій Ярмак. Найбільше падіння попиту – на молоко, кефір і іншу кісломолочку, а також вершкове масло. Як в цілому, так і в перерахунку на душу населення.

За розрахунками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), вартість мінімального споживчого кошика працюючої людини в січні 2018 року склала 1423,7 грн. При цьому вартість рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) раціону для дорослого оцінюється в 1540 грн або 83% від прожиткового мінімуму. Витрати на молочку, за розрахунками УКАБ, складають 281 грн на місяць. При цьому люди споживають молочних продуктів на 8% менше рекомендованого ВООЗ рівня у 21-22 кг на місяць.

За словами експертів ФАО, причина падіння попиту на молочку – її подорожчання, обумовлене різким зростанням експорту продукції, в першу чергу, вершкового масла. Високий попит на сире молоко з боку переробників сприяв зростанню закупівельних цін на сировину.

«Україна наростила експорт молочних продуктів на 82%, тобто практично подвоїла його. Завдяки цьому українські виробники молока змогли відносно непогано заробити. Наш індекс, який пов’язує закупівельну ціну молока з вартістю кормів, показує, що прибутковість виробництва молока зросла в минулому році майже на 30% і вийшла на докризовий рівень 2013 року», – запевнив Ярмак. За його словами, прибутковість виробництва молока за перші два місяці цього року на порядок вище, ніж в кризові 2015-2016 роки.

За словами голови Всеукраїнського аграрного ради Андрія Дикуна, закупівельні ціни на молоко екстра-класу (саме воно використовується для виробництва експортної продукції), що становлять 10-11 грн/л все ще нижче, ніж в США і ЄС на 16%.

Як раніше повідомляла експерт аграрних ринків УКАБ Дарина Гриценко, головною перевагою українського масла на європейському ринку є ціна. В середньому Україна продавала в минулому році вершкове масло в Європу по $4,3 за кіло, в той час як середня вартість закупівлі масла в ЄС становила $4,8-5,4/кг.

Однак, як зазначає Андрій Ярмак, при зростанні прибутковості молока на 32% за 2017 рік прибутковість його переробки в середньому впала на 9%. «Втім, тут ситуація неоднорідна. Ті, хто орієнтований на експорт, в першу чергу, експорт масла, збільшили свою маржинальність, а ті, хто ставив на внутрішній ринок – втратили гроші», – зазначив Ярмак Експортна виручка по маслу виросла за рік на 245% (в 3,5 рази), а сухого знежиреного молока (СЗМ) – тільки на 9%. При цьому загальна структура експорту не змінилася. В цілому це все одно близько 70% нашого експорту молочки. Тобто немає якісної зміни структури експорту. Вона буде змінюватися, коли Україна почне експортувати продукти з більшою доданою вартістю.

Наприклад, це можуть бути сири. Тут немає ні якісного, ні кількісного зростання. Збільшення виручки від експорту сирів на 34% було пов’язано виключно з ростом світових цін.

«Коли ми експортуємо біржові продукти ми сильно залежимо від коливань світових цін», – кажуть в ФАО. І тут криється головна небезпека для вітчизняних виробників. Важливо, щоб наші тваринники не проїли зароблені гроші, а інвестували їх в підвищення ефективності виробництва. Тому що в 2018 році все буде не так райдужно, і ціни знову можуть піти вниз.

За словами Андрія Ярмака 2017 рік за праву можна назвати роком вершкового масла в світі. Завдяки «реабілітації» репутації жирних молочних продуктів в очах споживача (у плані корисності їх споживання), світові ціни на цей продукт виросли за рік на 60%, побивши рекорд 2013 року. Зараз масло дорожче на 20-25%, ніж на початку минулого року. А СЗМ на 30% дешевше, ніж рік тому. Тобто, молочний жир став дуже дорогий, а молочний білок подешевшав. Щоб задовольнити зростаючий попит на масло, переробники вимагали все більше сирого молока. А супутній продукт при виробництві масла – сухе знежирене молоко – накопичувався на складах. Ціна на нього в світі впала в минулому році на 2,5%. В результаті виникла величезна різниця між ціною на молочний жир (масло) і білок (СЗМ). Раніше ці біржові товари котирувалися приблизно з однаковою динамікою.

«Ця бомба уповільненої дії може рвонути в будь-який момент. Коли є надлишок одного і дефіцит іншого продукту – це ненормально. Ринок, як правило, вирівнюється. Зберегти ситуацію може зростання споживання білка, але це неможливо. Ціни на жир впадуть, як тільки попит і пропозиція урівноважатьсяп», – зауважили в ФАО. А це означає, що світові ціни на масло можуть незабаром піти вниз, а слідом за ними скінчиться благополуччя українських виробників. Потрібно готуватися до значно менш прибуткового року, ніж попередній.

Раніше девальвація гривні і подорожчання імпортних кормів знижували прибутковість виробництва молока в Україні. За оцінками ФАО, з початку поточного року цей показник скоротився на 11,7%, хоча і залишається на високому рівні – всього на 5% нижче, ніж в лютому 2017. Немає більше зростання і закупівельних цін на молоко. Навпаки, є тенденція до їх зниження. Тому, як прогнозують експерти, далі все буде впиратися в розвиток саме внутрішнього ринку.

У 2018 році не буде таких високих цін на масло в світі, і в ЄС в тому числі, отже може не бути і такого потужного експорту масла з України. Якщо світові ціни впадуть, то попит всередині країни може піднятися (якщо промислова молочка теж подешевшає).

«Ми прогнозуємо зупинення спаду споживання промислової молочки. Вперше за багато років її зможуть купити більше. Поки великі компанії захопилися експортом, з’явився шанс для дрібних переробників. Адже українці теж шукають кращу якість», – запевняє Андрій Ярмак. За його словами, в Україні досі вважається, що на кожен товар знайдеться свій покупець. Однак уже зараз в ЄС продукція «другого сорту» не знаходить попиту. Справа в тому, що заможні європейці готові платити тільки за продукти першокласної якості у всіх цінових категоріях.

У нас громадяни вважають за краще брати товар на базарі, бо довіряють більше «домашнім» продуктам, хоча ціни там далеко не завжди нижчі. Виходом може стати також створення виробниками молока власних переробних потужностей, орієнтованих на експорт дорогої і якісної продукції. Так, наприклад, за словами Андрія Дикуна, планується побудувати кооперативні заводи з переробки молока. «У цьому році заплановано будівництво заводу потужністю переробки в 1 тис. тонн. А через три роки створимо свій університет для підготовки фахівців, тому що наші виші не справляються», – зазначив Дикун.

The Dairynews