Забезпечення переробників достатнім обсягом якісної сировини – це важлива тема для всіх учасників ринку – і виробників, і переробників молока.

У секторі виробництва молока в останні роки намітилася стійка тенденція зростання продуктивності корів і збільшення поголів’я на фермах, що демонструють стабільну прибутковість молочного виробництва. На цих фермах виробляється молоко екстра класу.

Там, де бізнес бачить перспективу, туди він активно і направляє інвестиції, розширює і збільшує виробництво. Дана тенденція чітко видна в економічно розвинених країнах, де стрімко скорочується кількість дрібних ферм і зростає число середніх і великих, що демонструють кращий рівень управління, який забезпечує більш високу конкурентоспроможність, зростання кількості виробленого молока і вищу прибутковість. Упевнений, що дана тенденція збережеться і у нас, в Україні, де, на мою думку, постійне зростання таких підприємств абсолютно здатне забезпечити нашу переробну промисловість достатнім обсягом молока високої якості як для внутрішнього споживання, так і для розвитку експортного потенціалу.

На сьогодні середня продуктівносіть по фермах сільгосппідприємств в Україні в рази нижче, ніж в будь-якій високорозвиненій країні. Наприклад, в Ізраїлі середня продуктивність корів досягає 11,3 тонни молока на корову на рік. Досить підняти продуктивність до середньоамериканського рівня (9,1 т на корову у рік) і сьогоднішній обсяг поставок молока сільськогосподарськими підприємствами в переробку в 2,7 – 2,8 млн. тонн досягне рівня 4,0 – 4,5 млн. тонн молока в рік.

Успішний досвід цілого ряду підприємств в Україні демонструє досяжність хороших результатів в умовах типових прив’язних корівників на старих комплексах, при наявному поголів’ї та розумних інвестиціях (близько 1500 – 3000 доларів на корову. Це з урахуванням нових систем доїння, забезпечення високого рівня комфорту тварин, поліпшення інфраструктури, часткового технічного переоснащення ферм і поновлення кормозбиральної техніки). При високому рівні управління процесом виробництва молока, досягнення продуктивності в 25 – 35 л на молочну коріову на добу можливо за період від двох до восьми років в залежності від стартових умов. Там, де протягом довгого періоду часу приділяли серйозну увагу всім аспектам виробництва молока, зростання продуктивності відбувається досить швидко. Там, де було “все занедбано”, необхідно, найчастіше, до десяти років копіткої роботи. При цьому, вихід на виробництво молока екстра класу на молокопроводі – це взагалі питання декількох місяців роботи в цьому напрямку.

Я вже не кажу про нові сучасні молочні комплекси з безприв’язним утриманням, доїльними залами, імпортною чистопородною або глибоко голштинізованою худобою, за якими майбутнє виробництва молока в Україні!

А ось як досягти масовості в цьому процесі – це вже серйозна тема для обговорення. Моя думка така – якщо є позитивні практичні приклади досягнення стабільної продуктивності протягом трьох і більше років на рівні 10 000 літрів і більше на фуражну корову в рік на окремих провідних підприємствах (в тому числі і на прив’язі, без єдиної закупленої  корови), то цього результату можливо досягти на будь-який фермі. Тоді при наявному поголів’ї на фермах сільгосппідприємств порядку 500 000 молочних корів при такій середній продуктивності по нашій країні ми могли б забезпечити переробні підприємства до 5 млн. тонн молока екстра класу. Це серйозний виклик, але він реалістичний. Приклад Ізраїлю – хороший мотиватор.