З моменту створення до Держпродспоживслужби перейшла низка функцій санітарно-епідеміологічної служби, які стосуються здійснення державного контролю. Однак зараз стоїть питання доцільності реформування системи здійснення такого контролю, зокрема, в частині видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

На цьому наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час круглого столу на тему «Що буде після ліквідації СЕС: зміна вивіски чи нова система громадського здоров’я».

За словами Володимира Лапи, наразі підходи до видачі висновків санепідекспертизи є застарілими і потребують перегляду. «Якщо поглянути на ті документи, які ми зараз підписуємо, то більшість із тих – це просто фікція. Це така собі індульгенція на п’ять років роботи того чи іншого підприємства, чи на здійснення імпорту, яка не підкріплена належним чином», – переконаний Голова Держпродспоживслужби.

Він наголосив, що з цього приводу уже тривалий час ведуться дискусії і консультації з різними зацікавленими сторонами. «Зараз ми бачимо необхідність розділити це питання на три складові – в залежності від ступеню ризику», – зазначив Володимир Лапа.

До першого блоку, на його думку, слід віднести особливо небезпечні види продукції, такі як пестициди та агрохімікати. Щодо такої продукції обов’язково потрібно проводити токсикологічні дослідження і, безумовно, на таку продукцію повинен видаватися висновок санепідекспертизи, який є передумовою реєстрації. «Тобто там, де є особливо небезпечні фактори, існуюча система повинна бути збережена, бо саме там може бути найбільша загроза для населення», – пояснив Володимир Лапа.

Другий блок – продукція середнього ступеню ризику. У цьому випадку вбачається можливість обмежитися декларацією виробника, яка за певних умов може бути підкріплена протоколом про випробовування або лабораторних, або наукових інституцій.

І останній блок – низько ризиковані види продукції, які взагалі не потребують жодного висновку.

«Таким чином ми зможемо зберегти посилений контроль за особливо небезпечною продукцією та одночасно дерегулювати ринок. Тому є необхідність опрацювати відповідні законодавчі ініціативи, спрямовані на формування такої досить зрозумілої і логічної моделі. Ми готові такі пропозиції підтримати», – зазначив Голова Держпродспоживслужби.

Держпродспоживслужба