Вітчизняні тваринники, що постійно нарікають на занадто низькі закупівельні ціни на молоко, які, нібито, вганяють їх у збитки, на ділі не готові розкрити свою формулу ціноутворення.

Керівник групи закупівель молока, член Ради директорів компанії Danone Світлана Жаглова каже, що їхня спроба впровадити в Україні так звану сost-plus модель контрактів з постачальниками молока, яка передбачає відкриття виробником молока собівартості, поки не мала успіху.

“На жаль, виробники молока нам відкрито заявили, що вони не готові поки відкривати карти і говорити про свою собівартість для того, щоб складати довгострокові контракти. Для укладення такого контракту ми повинні відкрито говорити про вартість кормів, витрати фірми, домовлятися про фіксовану маржу, після чого контракт укладається на п’ять років. У Європі більше 10% контрактів по закупівлі молока покривається cost-plus моделлю, в Америці це вже більше 40% “, – зазначила Світлана Жаглова.

Другий вид контрактів, які застосовують молочники в усьому світі, укладається на основі індексного ціноутворення. Його суть полягає в тому, щоб зробити базисну ціну розрахунковою.

“Не вести переговори кожного дня, кожного тижня, кожного місяця, а мати розрахункову ціну, яка залежить від невеликої кількості факторів. Ці фактори повинні бути в постійному відкритому доступі. Так при щомісячному перегляді факторів можна буде міняти базову ціну і витрачати час не на ведення переговорів, а на більш глобальні питання, такі як розвиток постачальників “, – пояснила Жаглова.

За її словами, Danone практикував в Україні “середньострокові” контракти: квартальні і піврічні, і вони досить добре спрацювали і для компанії, і для постачальників. “Але в нинішньому році така схема не спрацювала”, зазначила експерт, виступаючи на конференції “Молочний бізнес – 2016”.

UBR