У липні українські молочні підприємства почали експортувати свою продукцію в країни Середньої Азії по новому «Шовковому шляху». Про це повідомило аналітичне агентство Інфагро, пояснивши, що використання цього маршруту поставки є вимушеним заходом у відповідь на введені РФ з 3 липня додаткові обмеження на транзит українських товарів.

В результаті транспортування української продукції з так званого санкційного списку (в тому числі молочних продуктів) по території Росії в треті країни опинилося під забороною. При цьому, за даними Економічного дискусійного клубу, за перше півріччя 2016 року експорт молочної продукції з України знизився в порівнянні з аналогічним торішнім періодом на 9%.

Про дорожнечу
Інформацію про те, що вітчизняні молочні компанії почали користуватися новим маршрутом доставки продукції в Середню Азію, Hubs підтвердив головний виконавчий директор ТОВ Мілкіленд-Інтермаркет Сергій Кисельов.

За його інформацією, проблеми з транспортуванням через територію РФ у українських молочників почалися з 1 липня, коли Росія ввела додаткові обмеження на транзит товарів з України. Був зафіксований ряд випадків повернення контейнерів не тільки з молочною продукцією різних українських компаній з РФ назад вантажовідправнику, які перетнули кордон з РФ ще до 1 липня 2016 року. Тому з новим маршрутом в Мілкіленд (входить до міжнародної групи Milkiland N.V., в Україні представлена 10 молокопереробними підприємствами) пов’язують великі надії.

Сергій Кисельов розповів, що рейси новим Шовковим шляхом здійснюються вже з початку липня. Але відразу стала помітною проблема, пов’язана зі слабкою пропускною спроможністю цього транспортного коридору – при завантаженні на поромну переправу в Грузію утворилася черга. Наприклад, Мілкіленд чекав відправки свого вантажу з Іллічівська близько двох тижнів.

“Проблема полягає в тому, що новий маршрут виявився єдиним реальним способом доставки вантажів в Середню Азію. Зараз йде етап налагодження роботи нового маршруту і, наскільки мені відомо, вже розглядається питання про збільшення кількості поромів і, відповідно, збільшення пропускної спроможності”, – каже Кисельов.

Але як би там не було, перші партії продукції Мілкіленд, відправлені по новому Шовковому шляху, ще не доставлені отримувачу. “Сири і сухі молочні продукти компанія поставляє в Казахстан і Узбекистан. Зокрема, покупці очікують партію з шести вагонів сухого молока, що є досить великим відвантаженням при експорті на даний ринок”, – продовжив Сергій Кисельов. Правда, варто відзначити, що витрати на логістику по новому шляху поки що вище, ніж через територію РФ.

Так, за підрахунками Мілкіленд, вартість доставки молокопродуктів в Середню Азію стала  більш ніж на $ 200 / т дорожче, ніж за старим маршрутом (або на 65% дорожче, ніж раніше). Як каже Сергій Кисельов, будь-якої інформації про те, що вартість може знизитися, поки немає. “Навпаки, в зв’язку з вимушеною затребуваністю даного маршруту вартість доставки може вирости, що призведе до ще більшого подорожчання вартості товару для кінцевого споживача”, – зазначив він.

Уже не смішно
Втім, головне – це все-таки затребуваність нового маршруту. На початку року було багато глузувань над першим тестовим рейсом контейнерного поїзда, відправленого по новому Шовковому шляху (порт Іллічівськ –  ст. Достик, Казахстан, кордон з Китаєм). І було з чого: поїзд прибув в пункт призначення 31 січня з запізненням від графіка на 4 дні, всього на дорогу пішло 15 днів, склад був насилу сформований з 20 сорокафутових контейнерів, незважаючи на те, що можливості чорноморських і каспійських поромів дозволяють «брати на борт» вдвічі більше. На довершення всіх бід поїзд … пропав на півтора місяця. Назад в Україну він повернувся порожнім тільки 17 квітня, що, загалом, і не дивно. Вартість доставки стандартного контейнера до кордону Казахстану з Китаєм склала на тестовому прогоні $ 7927.

Вийшло, що доставка по новому маршруту програє транзиту через РФ в два рази і за часом, і за вартістю – вантажовідправники її просто проігнорували. Але вже тоді в Мінінфраструктури заявили, що вартість доставки знижується до $ 5,56 тис. за контейнер, а час у дорозі зменшується до 9 днів.
У середині травня Україна офіційно приєдналася до проекту Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту – ТМТМ (який, власне, в Україні і відомий під назвою “Новий Шовковий шлях»). ТМТМ – це континентальний транспортний коридор, метою якого є забезпечення доставки контейнерних вантажів з Європи в Китай і назад в обхід Росії.

В результаті, за словами міністра інфраструктури України Володимира Омеляна “Між Україною, Грузією Азербайджаном і Казахстаном була досягнута домовленість про істотне зниження тарифів для вантажів, що перевозяться по ТМТМ. Так, в перспективі вартість комплексної доставки 40-футового контейнера від ст. Ізов (митний перехід на кордоні України з Польщею) до ст. Достик складе $ 3980”.

Таким чином, маршрут з Іллічівська до Казахстану та Узбекистану, по якому українські молочники почали зараз відправляти продукцію, є частиною загального транспортного коридору з ЄС до Китаю. При цьому в Мінінфраструктури розраховують, що з початком його активної експлуатації зросте затребуваність ще двох проектів: контейнерного поїзда ZUBR і поїзда комбінованого транспорту «Вікінг», що зв’язують порти країн Балтії з українськими чорноморськими портами. Вони були запущені в 2003-2009 рр. саме з метою безперервної доставки контейнерних вантажів з Європи в Азію. Крім того, ТМТМ може бути використаний для доставки українських вантажів в Іран, який активно повертається в міжнародну торгівлю після зняття санкцій.

Зараз доставка вантажів з Азербайджану до Ірану здійснюється автомобільним транспортом, але вже в 2017 році повинна почати працювати залізниця Астара – Решт – Казвін протяжністю близько 350 км. За попередніми розрахунками, її пропускна спроможність складе до 7 млн т вантажів на рік. Вантажі на цю залізницю можуть перенаправлятися з порту Баку, через який проходить маршрут нового «Шовкового шляху».

Відзначимо, що в 2015 році Ісламська Республіка Іран займала важливе місце в експорті українських товарів (для порівняння: експорт до Казахстану склав $ 712 млн, а в Іран – $ 533,6 млн).

Китайська перспектива
Втім, потрібно розуміти, що і ТМТМ в свою чергу є лише одним з напрямків загальної системи континентальних транспортних коридорів, розвиток яких зараз активно ініціює КНР. Три роки тому в Китаї було заявлено про початок нового зовнішньополітичного курсу під гаслом: «Один пояс – один шлях», який передбачає створення розгалуженої транспортної інфраструктури, що з’єднує Китай, Центральну і Південну Азію, Близький Схід і Європу. Варіант доставки, запропонований Україною, є лише одним з багатьох.

Зараз під егідою КНР створюється Асоціація економічного співробітництва нового «Шовкового шляху», яка об’єднає 21 державу, включаючи Україну. Варто відзначити, що в планах розвитку трансконтинентальних коридорів Піднебесна сповідує принцип «чим більше – тим краще». Держави, що входять в Асоціацію, розцінюються КНР як майбутні партнери і місця для розміщення інвестицій. Зокрема, Китай вже заявив про готовність вкласти в інфраструктурні проекти $ 46 млрд.

Той факт, що Україна почала, нехай і мимоволі, експлуатувати новий логістичний маршрут, важко переоцінити – ТМТМ став повноцінним учасником геополітичного проекту. Можливо, тепер буде простіше вирішити питання збільшення пропускної спроможності поромних переправ в Чорному і Каспійському морях і реконструкції грузинської ділянки залізничного маршруту, яка знаходиться в поганому стані.

При цьому в ЗАТ «Азербайджанські залізничні шляхи» вже підрахували, що навіть в нинішньому стані по ТМТМ до 2020 року може бути перевезено 300-400 тис. контейнерів, а прибуток від транзиту складе $ 600-700 тис. у рік. В Україні подібних розрахунків ще не робили, але в будь-якому випадку збитковим маршрут вже не буде.

Михаїл Дикаленко, hubs.ua