Понад третина домогосподарств в Індії, які займаються утриманням великої рогатої худоби, не продають молоко, хоча саме молочне виробництво традиційно вважається головною метою такого господарювання.

Натомість вони надають перевагу іншим видам використання худоби — використанню гною, тяглової сили худоби та доходам від продажу тварин. Про це йдеться в новому дослідженні Ради з питань енергетики, довкілля та води (CEEW), оприлюдненому 20 січня 2026 року.

Згідно з оцінками дослідження, близько 38% власників великої рогатої худоби — майже 30 мільйонів домогосподарств — не займаються продажем молока. Водночас 31% із них утримують тварин для споживання молока в межах сім’ї. Решта — приблизно 5,6 мільйона домогосподарств — вирощують худобу виключно з немолочними цілями, не пов’язаними ані зі споживанням, ані з продажем молока.

Найбільш вираженою ця тенденція є в окремих штатах. У Джхаркханді 71% власників худоби не вважають продаж молока пріоритетом. У Західній Бенгалії та Гімачал-Прадеш цей показник перевищує 50%. Частка домогосподарств, що повністю орієнтуються на немолочне використання худоби, зростає також у Махараштрі та Західній Бенгалії, де сягає близько 15%.

Дослідження під назвою «Худоба і громади в умовах змінюваного клімату» наголошує, що молочний сектор забезпечує понад 80 мільйонів робочих місць і формує близько 5% валового внутрішнього продукту Індії. Водночас чинна державна політика у сфері тваринництва здебільшого зосереджена на підвищенні продуктивності та обсягів виробництва молока, часто ігноруючи різноманітні ролі, які худоба відіграє в сільських засобах до існування.

Автори дослідження закликають до формування політик, які б краще відображали багатофункціональну роль великої рогатої худоби в житті сільських громад, а не зводили її значення виключно до молочного виробництва.

ІНФАГРО за матеріалом downtoearth.org.in