11 листопада 2025 року відбулася експертна дискусія, присвячена презентації досліджень ринків та вимог до експорту молочної продукції з України до Об’єднаних Арабських Еміратів та Узбекистану.

Захід став частиною серії експертних зустрічей, спрямованих на підтримку українських виробників у розширенні їхньої присутності на міжнародних ринках в умовах війни.

Вибір саме Об’єднаних Арабських Еміратів та Узбекистану не є випадковим — він ґрунтується на результатах масштабного аналітичного дослідження перспективних ринків, яке охопило 56 країн із потенціалом для експорту молочної продукції з України.

Під час заходу Віталій Кунатенко, директор департаменту торговельних угод Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, окреслив ключові досягнення уряду у лібералізації доступу до зовнішніх ринків:

«За останні роки Україна уклала або оновила торговельні угоди з ОАЕ, Туреччиною, Канадою, Європейською асоціацією вільної торгівлі, Північною Македонією та Чорногорією. Особливо важливою є угода про всебічне економічне партнерство (CEPA) з ОАЕ, яка охоплює понад 98% тарифних ліній. Для молочного сектору це означає обнулення мита на 13 тарифних позицій — зокрема, сири та вершкове масло — одразу після набуття чинності угодою».

Представник Мінекономіки також навів ключові показники українського молочного ринку:

• загальний обсяг виробництва молока в Україні поступово скорочується, зменшення – в категорії господарств населення,  підприємства нарощують ефективність і забезпечують більшу частину промислового виробництва. Основна частка молока для переробки — майже 87% — надходить від підприємств, що підтверджує посилення промислової складової ринку;

• український експорт молочної продукції за дев’ять місяців 2025 року перевищив 323 млн доларів США. Основними торговельними партнерами України залишаються Молдова, Польща та Німеччина, але зростає роль нових напрямків, зокрема країн Близького Сходу.

Окремо спікер наголосив, що майбутнє відкриття ринку ОАЕ створює потужний потенціал для українських виробників. У 2024 році загальний імпорт молочної продукції ОАЕ перевищив 490 млн доларів, тоді як частка українського експорту залишається незначною — це створює великий потенціал для зростання.

Також Віталій Кунатенко наголосив, що Міністерство допомагає бізнесу у подоланні торговельних бар’єрів. Підприємці можуть звертатися до відомства у разі дискримінаційних вимог чи обмежень на зовнішніх ринках. Через механізми Світової організації торгівлі такі питання можуть бути врегульовані шляхом консультацій або розгляду у відповідних комітетах. Україна вже має успішні приклади вирішення схожих ситуацій, зокрема із Саудівською Аравією та Киргизстаном.

Детальні аналітичні дані наведені в презентації Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України  за посиланням.

Василь Вінтоняк, директор агентства “Інфагро”, представив поглиблений аналіз ринкової динаміки. Попри війну, український молочний експорт перевищив довоєнні обсяги.

Ключові дані щодо поточного стану та прогнозів українського експорту молочної продукції:

• експорт молокопродуктів у 2025 році зростатиме як у натуральному, так і у грошовому вираженні. Очікується рекордна виручка близько 430 млн доларів США та чистий експорт на рівні 105 млн доларів;

• основним ринком збуту залишається ЄС — його частка сягне понад 40% завдяки торговельним преференціям, високим цінам і логістичним перевагам;

• структура експорту зберігає домінування біржових товарів (сухе молоко, сироватка, масло), але зростає частка готової продукції з доданою вартістю — морозиво, сири, згущене молоко;

• цінові тенденції свідчать про циклічність ринку: ціни на масло досягали рекордних рівнів, проте восени почали знижуватись; ціна на сухе молоко демонструє стабільність, як і на сироватку.

Експерт відзначив, що Об’єднані Арабські Емірати є одним із найбільших імпортерів молочної продукції у регіоні Перської затоки та демонструють стабільно високий попит на товари з доданою вартістю. Основну частину імпорту становлять сири, вершкове масло та сухе незбиране молоко, які країна закуповує через нестачу власної сировини. Частка України на цьому ринку поки невелика, однак з огляду на високий рівень споживчої культури та купівельної спроможності, експортери мають значний потенціал для зростання поставок.

Спікер також звернув увагу на стрімке зростання ринку Узбекистану, де проживає 38% населення Центральної Азії, що робить його найбільшим потенційним споживачем молочних продуктів у регіоні. Найдинамічніше розвиваються сегменти сирів, вершкового масла та дитячого харчування, які мають високий попит серед місцевих споживачів. Українським виробникам доцільно зосередитись на експорті продукції з високою доданою вартістю, оскільки саме цей сегмент забезпечує найкращі можливості для сталого виходу на ринок.

З деталями презентації Infagro можна ознайомитися за посиланням.

Особливості споживчих ринків

Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, презентувала детальний огляд споживчих трендів обох ринків. Експертка охарактеризувала ОАЕ як торговельний хаб усього регіону Перської затоки.

Ринок демонструє зростання попиту на функціональні, високобілкові та рослинні молочні продукти, особливо у категоріях йогуртів, сирів і масла. Найдинамічніше розвиваються сегменти рослинних альтернатив і преміальних продуктів — органічних, безлактозних та орієнтованих на здорове харчування. Понад 60% продажів припадає на гіпермаркети, 21% — на супермаркети, а частка онлайн-каналів, що стрімко зростає, досягла 8,3%.

«Онлайн-сегмент активно розвивається, з’являються різні сервіси доставки їжі, які можуть доставляти продукти, що швидко псуються,  і свіже молоко протягом лічених годин. Є також об’єднана онлайн-офлайн доставка — коли ви замовляєте товар із доставкою до найближчого супермаркету. Якщо раніше ринок домінували гіпермаркети та супермаркети, то зараз зростає саме онлайн-продаж, який уже перевищив 8% і продовжує динамічно зростати», – зазначила експертка.

Презентація дослідження ринку ОАЕ доступна за посиланням.

Практичний довідник «Експорт молочних продуктів до Об’єднаних Арабських Еміратів» доступний за посиланням.

Додатково ви можете ознайомитися з іншими дослідженнями молочних ринків та гайдами щодо вимог окремих ринків:

• Огляд ринку молочних продуктів Марокко

• Огляд ринку молочних продуктів Саудівської Аравії

• Гайд з експорту молочних продуктів до Королівства Марокко 

• Гайд з експорту молочних продуктів до Королівства Саудівська Аравія

• Ринок молочної продукції: огляд Європи та пріоритетних країн для експорту

Характеризуючи Узбекистан, Ольга Гвоздьова зазначила:

«Середній вік населення 29 років, тобто це дуже молода країна і споживачів дуже багато молодих. При цьому рівень урбанізації всього 51% і це впливає на дистрибуцію по країні, на певні проблеми з логістикою, особливо з логістикою продуктів, які швидко псуються або потребують холодної логістики».

Країна значною мірою залежить від імпорту молочної продукції. Основними постачальниками є Росія, Білорусь, Іран і Казахстан, тоді як Україна входить до топ-10 постачальників сирів. Молочна продукція є традиційною частиною раціону, зокрема популярні ферментовані напої — кефір, айран і біфідок. Найшвидше зростають категорії готового дитячого харчування, питних йогуртів та вершкового масла, що свідчить про поступову диверсифікацію споживчих уподобань.

Презентація дослідження ринку Узбекистану доступна за посиланням.

Практичний довідник «Експорт молочних продуктів до Республіки Узбекистан» доступний за посиланням.

Регуляторні вимоги: що потрібно знати експортерам

Галина Перепелиця, сертифікована консультантка з питань експорту до ЄС, технічного регулювання та доступу до закордонних ринків, детально розібрала регуляторні вимоги обох країн. Експертка наголосила на посиленні контролю безпечності харчових продуктів:

«У 2025 році Об’єднані Арабські Емірати посилюють безпечність харчової продукції, оновлюючи законодавство. Посилено контроль імпортної продукції, вводяться суворіші перевірки імпортованих товарів і крім того, посилено контроль за продукцією, яка продається на маркетплейсах. Тому сьогодні вимоги до продукції на маркетплейсах, вимоги до продукції у фізичних магазинах — однакові і дуже суворо регулюються».

Наразі митні ставки становлять 5%, однак після набуття чинності угодою СЕРА більшість тарифів буде скасовано. Експортери повинні забезпечити обов’язкову сертифікацію за схемою Emirate Quality Mark (EQM) та дотримуватися вимог щодо маркування, походження й лабораторних досліджень.

Окрему увагу слід приділити халяль-сертифікації та новим екостандартам, включно з маркуванням NutriMark і правилами щодо пакування. Водночас визнаються міжнародні сертифікати безпечності (FFSC, BRC, IFSC) та органічні стандарти (USDA Organic, European Organic).

Щодо Узбекистану, експертка зазначила, що між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, яка забезпечує нульову ставку мита для продукції з українським сертифікатом СТ-1. Наразі 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану.

Регуляторна система Узбекистану активно оновлюється: у 2023 році скасовано низку застарілих технічних регламентів, натомість введено нові санітарні норми та систему оцінки безпечності. Особливу увагу приділено сертифікації Halal (власна національна система діє з травня 2023 року), а також маркуванню «Фойдалілік Бєлгісі» (Знак корисності), що класифікує продукти за рівнем поживної цінності.

Підсумовуючи, Галина Перепелиця зазначила:

«І Об’єднані Арабські Емірати, і Узбекистан сьогодні дуже швидко оновлюють законодавчу базу, намагаючись посилити безпечність харчової продукції, а тваринне походження — це ті продукти, до яких більше уваги приділяється, ніж до інших продуктів».

З прикладами необхідних документів і шаблонами сертифікатів можна ознайомитися у матеріалах презентацій за посиланням:

• Доступ до ринку та регуляторні вимоги ОАЕ для експорту молочної продукції

• Доступ до ринку та регуляторні вимоги Республіки Узбекистан для експорту молочної продукції

Практичними кейсами під час дискусії поділилися представники бізнесу.

Олександр Сучко, директор Хорольського заводу дитячих продуктів харчування, розповів про досвід компанії на ринку Узбекистану, куди підприємство вийшло ще у 2016 році. Значний потенціал ринку очевидний — щороку в країні народжується близько 900 тисяч дітей. Водночас він відзначив посилення конкуренції з боку російських та білоруських виробників і наголосив на важливості ставки на якість і розвиток власних брендів.

Олексій Діхтеренко, директор з експорту ТМ КОМО, додав, що цінова конкуренція на цих ринках є складною, тому українським виробникам варто орієнтуватися на халяль-сертифікацію, якісний сервіс і тісну співпрацю з місцевими партнерами. Українська молочна продукція має всі передумови, щоб упевнено займати нішу у преміум-сегменті.

Повний відеозапис експертної дискусії ви можете переглянути за посиланням.

Також запрошуємо пройти опитування, щоб допомогти визначити країни, які стануть пріоритетними для подальших досліджень ринків та підтримки українського експорту.

Захід організовано Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом «Дія.Бізнес» та аналітичним агентством «Інфагро» за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджує Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві з SAFOSO AG (Швейцарія).