У розвинених країнах спостерігається відновлення ентузіазму споживачів щодо споживання масла та молочного жиру замість продуктів, які виробляються з використанням замінників молочного жиру на основі рослинної олії.

Ця тенденція пов’язана з такими факторами, як більш позитивна оцінка молочного жиру у плані його користі для здоров’я, зміна смаків та прихильність споживачів до менш обробленої їжі, внаслідок чого масло та молочний жир все частіше використовуються в хлібобулочних виробах та рецептах. Зі зростанням доходів та збільшенням кількості населення, дієти стають все більш глобалізованими. Очікується, що у країнах, що розвиваються, споживання молочних продуктів зростатиме. У розвинених країнах споживання молочних продуктів на душу населення, за прогнозами, зросте з 20,2 кг сухої молочної речовини у 2014-16 роках до 21,4 кг у 2026 у порівнянні зі збільшенням від 10,9 кг до 13,2 кг у країнах, що розвиваються. Однак серед країн, що розвиваються, існують значні регіональні диспропорції. Свіжі молочні продукти залишаться там на сьогодні самими споживаними. Це контрастує з розвиненими країнами, де споживачі віддають перевагу переробленій продукції (Рис.1):

Рис. 1. Споживання молочної продукції на душу населення (в кг сухої молочної речовини)

Примітка. Показник сухої молочної речовини (milk solids) розраховується шляхом складання кількості жирної та нежирної складових сухої  молочної речовини для кожного продукту. Перероблені продукти (processed products) включають масло, сир, сухе знежирене молоко та сухе незбиране молоко.
Джерело: OECD / FAO (2017), “Огляд сільського господарства OECD-FAO”, Статистика сільського господарства ОЕCD (база даних),

Хоча в деяких країнах світове виробництво молока в останні роки обмежувалося, прогнозується, що в 2026 році воно збільшиться на 178 млн. тонн (+22%) порівняно з базовим періодом 2014-2014 років. Частка виробництва молока розвинутими країнами у загальному виробництві з часом зменшиться з 49% у 2016 році до 44% у 2026. Найбільшим збільшення виробництва молока (+77%), як очікується, буде у країнах, що розвиваються, зокрема у Пакистані та Індії, частка виробництва молока якими становитиме 29% у порівнянні з 24% у базові роки. Очікується, що виробництво молока в країнах, що розвиваються, зростатиме на 2,7% у рік, а споживатися молоко там буде, в основному, у вигляді свіжих молочних продуктів. На світовому рівні виробництво СНМ зростає на 1,9% у рік. Очікується, що виробництво масла та СЗМ зростатиме активніше: +2% у рік для масла і +2,5% для СЗМ. Виробництво сиру буде зростати не так швидко, +1,4% у рік.

Починаючи з відносно низької бази в 2016 році, зростання попиту сприятиме збільшенню цін на молоко в середньостроковій перспективі. До 2026 року ціни на сир, які на даний момент нижчі, ніж ціни на масло, стануть вищими за ціну на масло і будуть на 38% вищими, ніж у базовому періоді. Ціни на сухе молоко в короткостроковій перспективі зростатимуть повільно через повільне відновлення попиту на цей продукт в Китаї. Навіть незважаючи на те, що ціни не повернуться до максимумів 2013-14 років, у 2026 році ціни на СЗМ та СНМ зростуть на 76% та 60% відповідно у порівнянні з базовим періодом, що означає скромне зростання реальних показників.

Прогнозоване в середньостроковій перспективі знецінення валют Аргентини та Бразилії щодо долара США сприятиме зростанню експорту з цих країн, оскільки вони стануть більш конкурентоспроможними. З боку імпорту очікується, що валюти більшості великих імпортерів, а саме Філіппін, Єгипту, Ісламської Республіки Іран та Індонезії будуть знецінюватися, що зменшить їх імпортні потреби. У Японії попит на імпорт стримується старінням населення, тоді як в Канаді – внутрішньою політикою щодо молочної галузі. Між базовим періодом та 2026 роком експортна частка молочних продуктів у ЄС зросте з 24% до 28%. Індія – як найбільша в світі країна-виробник молока – має великий та зростаючий внутрішній ринок, і, як очікується, ця країна не стане важливим гравцем на експортному ринку.

ІНФАГРО за матеріалами OECD-FAO Agricultural Outlook 2017-2026