Чи зможе Україна зробити ривок, який зробили країни колишнього СРСР? Як відомо, всі три країни Балтії і Грузія після економічних реформ подвоїли свій ВВП за перші п’ять років.

Найбільший ривок зробила Естонія, збільшивши свій ВВП майже в 3 рази. Податкова система Естонії відрізнялася від систем своїх сусідів однієї непомітною деталлю – там був відсутній податок на прибуток. Точніше, він там був, але стягувався тільки з тієї частини прибутку, яка розподілялася. І якщо власники підприємств не виводили прибуток з обороту, а продовжували її накопичувати або реінвестувати в своє підприємство – податок на прибуток вони не платили. Результат відсутності податку на прибуток не змусив себе чекати – і зростання ВВП, і зростання припливу інвестицій в Естонії виявилися значнішими, ніж у Литві, Латвії, і Грузії.

Зараз в бізнес-середовищі і парламентах Латвії і Литви обговорюється питання про перехід до такої ж системі оподаткування прибутку, а в Грузії така система вже запрацювала з 1 січня 2017 року.

Питання про зниження ставок податку на прибуток піднімається і в розвинених країнах, звідки великі компанії йдуть в низькоподаткові юрисдикції. Інститут Адама Сміта пропонує трансформувати податок на прибуток у податок на цільові виплати (Simple Destination-Based Business Cash Flow Tax), що дуже схоже на податок на розподілений прибуток.

А що у нас? У 2015 році група авторів законопроекту 3357 на чолі з Ніною Южаніною запропонували перейняти естонський досвід і відмовитися від самого дискреційного податку – податку на прибуток. Для цього група експертів навіть виїжджала до Естонії для оцінки реалістичності застосування такого ж способу залучення інвестицій в Україні. На жаль, в 2015 році провести податкову реформу так і не вдалося, законопроект 3357 навіть не був поставлений на голосування. У 2016 році новий міністр фінансів Олександр Данилюк взяв за основу податкової реформи текст законопроекту 3357, але ідею трансформації податку на прибуток було відкладено на рік.

Завдяки зусиллям активістів, депутатів, голови Комітету ВР з питань податкової політики Ніни Южаніної Національною Радою Реформ було прийнято рішення зробити цей прогресивний крок з 1 січня 2018 року. Весь цей час автори не сиділи склавши руки – Тетяна Шевцова і Олександр Шемяткін допрацювали ідею трансформації податку на прибуток у податок на виведений капітал. Оскільки в Україні головною перешкодою для розвитку підприємництва є корупція в податкових органах, було важливо новими правилами не тільки залучити нові інвестиції, а й захистити існуючий бізнес від перевірок. Тому в заключній версії проекту закону було виключено саме поняття «прибуток». Власники тепер будуть самі вирішувати, виводити капітал чи ні, яку частину капіталу виводити і це рішення ніяк не прив’язане до дійсного фінансого результату. Таким чином у податкової служби віднімається основний важіль впливу на підприємця – перевіряти фінансовий результат і ставити під сумнів обґрунтованість тих чи інших витрат.

Що далі? Невблаганно наближається дата 1 липня – та дата, до якої Кабінет Міністрів повинен подати проект закону про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Міністерство фінансів змусило похвилюватися активістів податкової реформи, оскільки тільки в березні було створено робочу групу з підготовки проекту закону. За цей час автори ПнВК і ініціативна група B2F проводили зустрічі з асоціаціями бізнесу, отримували зворотній зв’язок і вносили корективи в свій проект. І ось нарешті почала працювати група в Мінфіні, на черговому засіданні якої я (автор – Павло Себастьянович) був присутній. Міністерство фінансів виступило з ініціативою «погіршити» закон, тобто дати в руки податкової хоч якісь важелі: 1) визнавати якісь операції негосподарськими (ну, наприклад, коли власник вирішив своїм співробітникам оплатити якийсь вид страховки або відремонтувати дитячий садок або свою машину) 2) оподаткування дивідендів, що виплачуються юрособам ( автори пропонували не обкладати ніякі перерахування між двома платниками ПнВК, а обкладати тільки тоді, коли йде виплата фізособі) 3) застосовувати одну ставку 20% замість диференційованої ставки 15% для дивідендів і 20% на прирівняні платежі 4) застосовувати внутрішнє ТЦУ – контролювати рівень цін при відвантаженні неплатнику (фізособі-підприємцю).

Зустріч вів держсекретар міністерства фінансів Євген Капінус. Хочеться відзначити, що Мінфін, як і при підготовці змін до Податкового Кодексу в 2016 році, зайняв позицію модератора процесу, тоді як автори проекту отримали право безпосередньо відповідати на запитання представників бізнесу. Крім вищезгаданих чотирьох питань Мінфін попросив присутніх висловити своє ставлення до заміни податку на прибуток на ПнВК. І тут сталася цікава річ – ті, хто платить податок на прибуток, висловилися однозначно ЗА таку заміну. Ті, хто показує з року в рік збитки, висловилися за те, щоб нічого не змінювати. Це один зріз. Другий зріз – власники бізнесів або їх представники висловилися ЗА заміну, а аудитори, податкові фахівці схиляються до поліпшення існуючої системи. Проти такої пропозиції різко заперечив макроекономіст Володимир Дубровський, який нагадав, що поліпшення податку на прибуток, як і сама реформа ДФС, йде багато років, а віз і нині там. Нічого не можна залишати на відкуп чиновнику.

Сподобався виступ представника власника великої західної компанії. Вона сказала – «Ну що ми себе обманюємо? Вся робота бухгалтера сьогодні – це робота по мінімізації, за схемами. Якщо приберемо податок на прибуток – приберемо і всі схеми». Власник великого бізнесу, який сидів поруч зі мною, сказав, що він тримає чотирьох бухгалтерів, два з яких займаються виключно звітністю. А заміна податку на прибуток на ПнВК зробить цю роботу непотрібною, податки будуть розраховуватися автоматично. Сьогодні 8000 підприємств показують загальний збиток більше 1 трлн грн, і вони стурбовані тим, як бути з цим збитком? Адже це накопичений актив, за допомогою якого можна в майбутньому перезараховувати податки. Але при введенні ПнВК цей актив уже не можна використовувати. Він уже ніяк не впливатиме на поточне оподаткування.

Величезний ресурс витрачався бізнесом, аудиторами, податківцями на створення і підтримку існуючих схем. Податок на виведений капітал в один момент робить напрацьований досвід марним. І якщо бізнесу просто треба перебудуватися, то багато аудиторів і податківці просто втратять налагоджений десятиліттями бізнес. Не знаю, яка думка залишилося у співробітників Мінфіну, але я для себе зрозумів, що в основному бізнес підтримує нововведення. Багато експертів вважає, що Мінфін негативно сприймає майбутні зміни. Але хочу нагадати песимістам – рішення про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал вже прийнято – це доконаний факт. Тепер завдання – донести цю ідею без спотворень до Парламенту і з 2018 року імплементувати в життя.

Павло Себастьянов, координатор групи “Податки”, Громадянська платформа “Нова країна”, Facebook