Россільгоспнагляд з 15 липня 2016 року ввів тимчасові обмеження на ввезення продукції підприємства України “Катеринопільський елеватор”, що виробляє комбікорми, – йдеться в повідомленні відомства.

“Причина тимчасової заборони пов’язана з комбікормами для курчат-бройлерів, у яких були виявлені ГМО”, – зазначили в Россільгоспнагляді.

Юлія Гаркавенко, експерт Украгроконсалт, аналізуючи наслідки прийняття в Росії закону про заборону ГМО, пише, що “Росія щорічно ввозить в країну біля 2 млн. тонн сої і 0,5 млн. тонн соєвого шроту для виробництва комбікормів. Чи припиниться імпорт цих товарів в Росію через заборону на ввезення ГМ продукції – велике питання”.

Приблизно з 2012 часу назва “Россільгоспнагляд” зайняла помітне місце в українських новинах молочного ринку. Почалися так звані “сирні війни” і практично майже всі українські експортери сиру час від часу приймали у себе делегації Росспоживнагляду. Але тоді мова йшла не про ГМО. Відношення до генетично модифікованих продуктів у контролюючому відомстві РФ було абсолютно прихильне.

Тоді, всього 4 роки тому, Россільгоспнагляд направляв у Держдуму офіційні довідкові матеріали стосовно ГМО за підписом тодішнього очільника, Геннадія Онищенка, де зазначалося,  що «з метою забезпечення охорони здоров’я населення, продовольчої та екологічної безпеки необхідно … створення російськими вченими ліній ГМО, адаптованих для вирощування на території Росії, а також впровадження ГМО в агропромисловий сектор Росії».

У ході парламентських слухань у тому ж 2012 році начальник відділу Росспоживнагляду Геннадій Іванов відмічав, що на російському ринку в минулому (2011) році було виявлено мізерно малу кількість продуктів, створених на основі ГМО: «Це все імпортні продукти. А хотілося б, щоб цю нішу заповнили продукти, біотехнології російського виробництва », – сказав Іванов.

З огляду на те, що недавно  у ВР України подано проект закону, що стосується ГМО, у лабораторіях країни повинна також бути передбачена можливість спеціального контролю на вміст генетично модифікованих організмів. Причому лабораторії мусять мати можливість проводити масштабний контроль. Тому що таких продуктів, очевидно, достатньо багато, незважаючи на маркування “Без ГМО”, яке тепер ставлять навіть на воді.

Володимир Лапа, керівник Держпродспоживслужби України в одному з недавніх своїх інтерв’ю відмітив “розвиток сучасної лабораторної мережі” як дуже важливе питання.

Незалежно від позиції Россільгоспнагляду, яка, як бачимо, є дуже “гнучкою”, контроль безпечності та якості харчових продуктів потрібен.  І його необхідно проводити відповідально, перш за все – заради свого вітчизняного споживача.

Зараз важкувато повірити, але експорт в Росію колись та відновиться. І, можливо, Россільгоспнагляд до того часу зможе зберегти притаманну йому гнучкість, у тому числі і у питанні ГМО. Позицію відомства легко прогнозувати. Безумовно, воно буде дбати про здоров’я громадян, але і тоді, мабуть,  домінувати буде політичний чинник.

ІНФАГРО