Уже вдруге в рамках експортного форуму «Білорусь молочна» Мінськ приймав міжнародних експертів молочного ринку, вчених, чиновників, аграріїв і переробників молочної продукції.

Цього року захід зібрав 200 чоловік з 20 країн. Світова криза на молочному ринку змушує гравців активніше обмінюватися інформацією, шукати нові схеми і підходи.

Молочна країна

“Форум в черговий раз підтвердив, що країна зберігає свої позиції крупного гравця на світовому молочному ринку. За підсумками 2015 року з експорту вершкового масла Білорусь перемістилася в світовому рейтингу з четвертого місця на третє. По виробництву сиру та кисломолочног сиру вона зараз на п’ятій позиції. Крім того, в 2015 році республіка експортувала 120 тис. т сухого знежиреного молока (п’яте місце) і 122,5 тис. т сухої сироватки (третє місце).

“Ми в списку лідерів серед виробників молока, випереджаючи  Росію, Казахстан, Україну, всі країни пострадянського простору, а також США і Канаду. Практично на одному рівні перебуваємо з Нідерландами”, — зазначив на форумі начальник Головного управління зовнішньоекономічної діяльності Мінсільгосппроду Білорусі Олексій Богданов.

Рівень самозабезпеченості країни молоком склав 211,7% на душу населення, або 733 кг, – це в три рази більше встановленої медичної норми споживання.

Молоко – основний продукт у виробництві АПК Білорусі. Тому республіку по праву можна назвати молочної країною, вважає перший заступник міністра сільського господарства і продовольства Леонід Маринич. Країна в повній мірі забезпечує потреби внутрішнього ринку і щорічно нарощує експортний потенціал. За результатами цієї п’ятирічки в 2015 році в порівнянні з 2010 обсяг виробництва молока збільшився на 23%, випуск продукції з незбираного молока на 29%, масла тваринного на 16%, сирів на 23%, СОМ на 61%, СНМ на 7%. Експорт зріс на 22% до рівня 2010 року. На зовнішній ринок поставляється близько 70% виробленого в Білорусі молока.

Оскільки конкуренція на молочному ринку дуже сильна, Білорусь намагається виходити на нього з продуктами з високою доданою вартістю. Тому в 2015 у порівнянні з попереднім роком виробництво жирних сирів збільшилося на 7%, масла на 6%, СОМ на 12%, сухої сироватки на 9%. Виробництво СЦМ залишилося на рівні 2014 року.

Перший заступник міністра також повідомив, що молочна галузь націлена до 2020 року отримати понад 9 млн т молока.”В даний час надоюють 7,2 млн т по всіх категоріях господарств. Але підвищувати обсяги будемо не за рахунок нарощування поголів’я, а шляхом поліпшення продуктивності дійного стада”, –підкреслив він.

Держпідтримка

Багато хто виступаючих на форумі експертів звертав увагу на такий фактор конкурентоспроможності, як державна підтримка молочної галузі. У 2016 році агропромисловому комплексу Білорусі з держбюджету планується виділити 8,7 трлн руб.

“Це державна підтримка по всіх  держпрограмах,” – сказав Леонід Маринич. “З них 6,4 трлн – тільки на відсотки банків. І все. Інших програм у нас немає, держпрограма «Молоко» закінчилася, тому молочна галузь ніякої іншої підтримки з держбюджету не має”.

Закредитованість сільськогосподарських організацій в даний час складає 115 трлн руб. Це кредити, які мають сільгосппідприємства, з них прострочених – 23 трлн руб. Ці 115 трлн – зобов’язання сільськогосподарських організацій, які вони накопичили за 10 років, уточнив Леонід Маринич. За його словами, «це довгострокові кредити, їх не треба боятися, коротких кредитів у нас мало, в основному довгострокові». Проведено всі узгодження по реструктуризації боргів, документи відправлені до Раи Міністрів, потім вони підуть до Адміністрації Президента.

Якщо Росія знизить імпорт

Експерти вважають Білорусь унікальним експортером молока з огляду на те, що поставки практично повністю зав’язані на російський ринок. У цьому є свої плюси і мінуси.

“Російський ринок – наш традиційний, це здорово”, – сказав Олексій Богданов.”Там високий ступінь лояльності покупця, тому що ми дійсно пропонуємо якісний натуральний продукт і його беруть без особливої розкрутки – ми особливо не вкладаємо в рекламу”. Дійсно, зараз білоруські компанії добре відчувають себе на російському ринку, але, за розрахунками Міністерства сільського господарства і продовольства, вже через п’ять років ситуація зміниться не на нашу користь.

“Якщо в 2015 році весь імпорт молочних продуктів в Росію склав 7 млн т, то до 2020 року він скоротиться до 4 млн т”, -зазначив Олексій Богданов. “Наш експорт буде на той час приблизно 6 млн т молока (у 2015 році – 4,1 млн т. – Прим. «БСХ»). Але якщо ми віднімемо ці цифри, у нас виходить дефіцит в 1,7 млн т. Стільки молока буде витіснятися з російського ринку виробниками РФ. Вже сьогодні треба думати, куди подіти, як розподілити ці тонни молока. Тому треба терміново рухатися на ринки третіх країн”.

За словами представника Мінсільгосппроду, аналіз показує, що треба активніше працювати в інших країнах СНД. Тим більше що в минулому році на ринках деяких країн учасниць Співдружності ціни були навіть вищі, ніж у Росії.

Олексій Богданов також висловив упевненість, що Білорусі вдасться максимально швидкими темпами увійти до СОТ, втративши при цьому якомога менше для себе.”СОТ непроста організація”, – визнав він. “Вона вимагає і лобіює інтереси своїх членів, великих країн, лідерів. Але ми працюємо з МЗС, з нашими колегами, щоб увійти до СОТ з найменшими втратами по сільськогосподарському сектору. Тому ми плануємо близько 2 млн т молока на країни Євросоюзу, це 35% від рівня всього експорту. На країни далекої дуги – 1,6 млн т молока, це 27,5%. Теж треба працювати”.

В цілому для білоруських експортерів молока 2015 рік був важким. Через падіння цін на світовому ринку, девальвацію російської валюти і зниження купівельної спроможності на ринку РФ було втрачено понад 1 млрд доларів. Але підсумки першого кварталу 2016 року вселили певний оптимізм. За деякими позиціями експорт виріс, і в цілому продано майже 1 млн т молочної продукції. У натуральному виразі на 53% до рівня першого кварталу минулого року збільшився експорт олії. На 20% більше поставили сирів і СНМ, на 26% – сухої сироватки. При цьому Олексій Богданов звернув увагу, що СЗМ експортовано всього 90% до рівня аналогічного періоду минулого року: “Ми домовилися на спільній колегії, що Білорусь буде поквартально відстежувати обсяги сухого знежиреного молока, дотримуватися балансів, які ми підписали. Тому ми прибрали з російського ринку 10%. Тим більше в цьому році має бути впроваджений  цікавий механізм, він буде використаний вперше: буде застосована інтервенція на російському ринку. Подивимося, як вона буде відбуватися, там дуже багато цікавого. Ми в принципі цю позицію підтримуємо. Звичайно, складно конкурувати зі світовими лідерами, які мають величезний досвід і надої. Ми поки тільки прагнемо наздогнати їх і вийти на той же рівень. Думаю, інтервенція тільки допоможе виробникам і в Росії, і в Білорусі”.

Ціни на білоруські експортні молочні продукти схожі з світовими, підкреслив начальник управління міністерства. Тому в цілому вітчизняна продукція конкурентна. І на російському ринку білоруські виробники конкурують в більшості своїй не з російськими, а з дозволеними постачальниками з третіх країн, в основному це Нова Зеландія і Уругвай.

Питання платоспроможного попиту

Плани Росії щодо зниження імпорту молока прокоментував виконавчий директор «Союзмолока» Артем Бєлов. Він зазначив, що Білорусь, як і раніше, ключовий гравець на російському молочному ринку. Якщо кілька років тому білоруські поставки в Росію становили 50% від загального обсягу імпорту, то в 2015 році вони досягли приблизно 80% у зв’язку з тим, що туди не потрапляє продукція з санкційних країн. Тому сторони узгодять баланс поставок, в тому числі на перспективу до 2020 року.

Артем Бєлов пояснив:”Девальвація російського рубля, зростання собівартості виробництва молока та зростання вартості готової молочної продукції на полиці серйозно вплинули на платоспроможність. Реальні доходи населення знижуються, попит теж знижується, відповідно, ми повинні переоцінити обсяги споживання в найближчі роки. Зрозуміло, що є 20 ніша на ринку, яку потрібно заповнювати. Тут відіграватимуть роль російські та білоруські виробники. Але ми розуміємо, що в цілому прогнози споживання можуть бути переглянуті. І все ж Білорусь буде провідним постачальником «молочки» на російському ринку, а в якому обсязі – це питання платоспроможного попиту. При цьому говорити про зниження або збільшення на кілька відсотків частки білоруського експорту на російському ринку, з моєї точки зору, несерйозно при такому домінуючому положенні – 80%.

Російський експерт також прокоментував питання держпідтримки в Росії і Білорусі. Він визнав, що зберігається різний рівень субсидування сільського господарства в двох країнах: “Якщо ми знаходимося в єдиному Євразійському економічному союзі, то треба говорити про підтримку прибутковості як російських, так і білоруських виробників. Оскільки молочна галузь в усьому світі дотаційна, питання узгодження механізмів і рівня підтримки є принциповим. У 2010 році в Митному союзі була розроблена спільна аграрна політика, яка визначала базові принципи, і ми повинні були серйозно просунутися в плані гармонізації до 2016-2017 років. До цього питання дійсно можна повернутися, якщо ми хочемо, щоб наші виробники розвивалися. Молочний ринок характеризується високою волатильністю протягом сезону, тобто зниженням ціни влітку і підвищенням взимку. Нам потрібно працювати так, щоб і білоруський, і російський виробники мали прийнятний рівень прибутковості і мінімальну волатильність протягом року. Це тривалий процес, але я думаю, що ми прийдемо до цього, головне – почати”.

Є надія, що криза не вічна

Про світовий ринок молока і причини падіння цін розповів провідний аналітик молочних ринків «Інфагро» і експерт FAO Максим Фастєєв. Він констатував, що, дійсно, зараз світові ціни майже на всі харчові продукти, крім цукру, знаходяться на мінімальному рівні з 2009 року: “Спотова ціна на молоко в Нідерландах дуже низька – 17 євроцентів, це практично даром для Європи. Тобто спотові ціни падають, а сировина нікому не потрібна”, – зазначив аналітик. “Ми бачимо протести фермерів в Європі. Все розвивається за законами ринку. Зараз пропозиція молока перевищує попит, тобто поняття перевиробництва притаманне світовому ринку.

У ключових експортерів: ЄС, Австралії, Нової Зеландії, США, інших, в тому числі Білорусі,  в кінці 2013 на початку 2014 року були максимальні ціни. Ці ціни гнали виробників вперед, ті хотіли більше заробити, більше отримати грошей. У квітні 2015 року скасували квоти виробникам молока в Євросоюзі і тепер вони виробляють стільки, скільки захочуть. Після скасування квот виробництво в експортних регіонах зростає в середньому щомісяця на 2-2,5% і не зменшується. Європа зараз стала основним ринком перевиробництва молока. За рік в Ірландії виробництво молока зросло на 35%, в країнах Бенілюксу на 20-25%. Разом вони виробляють вже більше молока, ніж Нова Зеландія”.

За оцінкою Максима Фастєєва, виробники Ірландії готувалися до скасування квот: “У них реально була мета стати другою Новою Зеландією, зробити Ірландію одним з лідерів європейського виробництва молока. Цьому сприяла і політика влади, профільних асоціацій. Зараз ціни в Ірландії на мінімальних значеннях, але виробники не бачать причин знижувати обсяги виробництва і хочуть брати обсягами. Тут ситуація трохи перегукується з Білоруссю. Крім того, нашарувалося ще кілька чинників на світовому ринку: Китай скоротив закупівлі в минулому році, Росія ввела ембарго, в результаті ми маємо таку серйозну кризу, падіння в ціні”.

Але криза не вічна, стверджує експерт. Споживання молока все-таки зростає. Навіть якщо не враховувати світових імпортерів – Китай і Росію, то обсяги імпорту в 2015 році збільшилися на 10%. Зростає споживання в регіонах Латинської Америки, Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії. Європейські виробники замінили експорт сиру в Росію на інші регіони. Вони перенаправили цю продукцію через Швейцарію в США, а також в Японію і Південну Корею. Білорусь скористалася цією ситуацією і наростила на 20% свій експорт в Росію.

Однак білоруський експорт виріс в обсягах, але знизився в грошовому виразі. У зв’язку з цим Білорусі потрібно перерозподіляти свої вектори експорту і знижувати залежність від російського ринку, вважає Максим Фастєєв. Проте бізнес є бізнес: якщо вигідно торгувати з Росією, то від цього нікуди не дітися. Але запасні стратегії треба мати. Експерт FAO оцінив зусилля Мінсільгосппроду з інформування експортерів про ситуацію на ринках. «Повинна бути якась допомога, єдина платформа на базі служб ЗЕД, єдине управління, тоді легше працювати на ринку», – зазначив він. Крім того, він запропонував активніше використовувати в експортній діяльності біржову торгівлю.

agriculture.by