Говорячи про кооперацію в Україні, слід розрізняти:

• Кооперацію сільгосппідприємств (СГП)
• Кооперацію дрібних фермерських господарств (ФГ)
• Кооперацію особистих селянських господарств (ОСГ)

Кооперація СГП в Україні до останнього часу майже не розвивалася, оскільки провідною була тенденція укрупнення с/г бізнесу, об’єднання існуючих і новостворених господарств у реальні та віртуальні холдинги. До того ж, якщо говорити про молочний бізнес, то ключовим фактором конкурентоздатності господарства є продуктивність корови, а для вирішення цього питання зовсім не обов’язково об’єднуватися в кооператив. Ті, хто має десятки і сотні  тисяч гектарів землі і далі не кооперуватимуться, але середні виробники  з часом винайдуть деякі форми кооперації, які дозволять їм бути більш конкурентоздатними (наприклад, кооперація із закупівлі чи виробництва кормів, із реалізації молока і з його переробки тощо). Для розвитку таких форм кооперації не потрібно нічого – тільки трохи часу.

Якщо говорити про ФГ, то між ними зараз відбувається стихійна кооперація: у мене є сівалка, у тебе – косарка, ми дали їх один одному, по сусідськи, у користування. Але такі господарства, як правило, орієнтовані на рослинництво, оскільки тваринництво вимагає значно більших капіталовкладень. Що ж до тих, хто все-таки тримає корів, то їхня кооперація впирається у необхідність нести додаткові накладні витрати. Наприклад, ми вчотирьох хочемо купити кормозбиральний комбайн, чи прес-підбирач. І гроші маємо на це, готові скинутися. Але у кого він стоятиме на обліку, у кого знаходитиметься фактично, хто нестиме витрати по його ремонту і експлуатації, якою буде черговість його використання? Ефективно вирішити ці питання в рамках неформальної кооперації практично неможливо. Фермери поступово приходять до висновку про необхідність реєстрації кооперативу. Але це означає додаткові накладні витрати. Простіше і дешевше – просто взяти цей комбайн чи прес в оренду. Ось об ці суто практичні питання і розбивається ідея кооперації дрібних ФГ. Без державної підтримки така кооперація буде буксувати.

Кооперація ОСГ ще більш залежна від державної підтримки. Адже у попередньому прикладі наші ФГ хоча б мали гроші на цей прес-підбирач. А у ОСГ їх просто немає. А навіть якби й були, то зібрати ці кошти із 100 чи 200 членів кооперативу набагато складніше, ніж із 4-5 фермерів. До того ж усі ці 4 чи 5 фермерів є тими людьми, хто приймає рішення, тому кожен з них може контролювати ситуацію. Якщо ж у кооперативі навіть лише 100 фізичних осіб, то вага голосу кожного різко падає і тому цей голос може бути просто непочутим. І це є ще одним важливим демотивуючим фактором. Тому кооперація ОСГ без потужної державної підтримки є просто неможливою.

Звичайно, держава повинна визначитися з пріоритетами, приймаючи рішення про те кому і яку підтримку надавати. І перш за все необхідно відповісти на питання: чи є для нас важливим сприяння самозайнятості населення на селі? Якщо ж надавати підтримку, то правила її надання мають бути прозорими, а умови доступу – справді рівними (ніяких конкурсних комісій!). Окремо слід сказати про сталість правил гри. Якщо навіть ці правила будуть найкращими, але такими, що постійно змінюються, то люди просто не повірять у них і нічого не зрушиться з місця.