Молочний бізнес – 2018

                               

XI Всеукраїнська конференція з міжнародною участю

15 листопада 2018

Прем’єр готель Русь, Київ, Україна

Організатори: Інфагро, Спілка молочних підприємств України

Доповідачі конференції:

 

 

З 2008 року, за одинадцять років проведення конференції, в молочній галузі України відбулося чимало змін. Ті, хто постійно відвідує цей захід професіоналів молочної переробки – а таких немало – мають можливість порівнювати, дискутувати та робити висновки.

Цього року конференція традиційно почалася з огляду стану молочної галузі України, який представив Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України. На його думку, криза вже позаду і поточний рік є переломним для галузі, яка має хороші перспективи. Виробництво молочної продукції зростає (крім сирних продуктів, спредів і молочних консервів), збільшується споживання молочних продуктів, український молочний експорт виходить на нові ринки збуту, зростає частка молока класу екстра. Що стосується проблем, то для їх вирішення потрібно активно лобіювати вирішення законодавчих питаннь, об’єднавши для цього чотири молочні спілки в одну. Важливо для переробників вводити практику довгострокових контрактів з виробниками молока та встановити 10-денний термін розрахунку торгових мереж з переробними підприємствами. Потрібно створити галузевий дослідницький центр та будувати нові заводи. Що стосується державної підтримки, то треба добиватися зниження ставки ПДВ для молочних продуктів, яка в багатьох країнах становить 5-8%, а в Україні 20%. Сприяли б розвитку переробки і відміна ПДВ на ввезення імпортного обладнання, і вирішення питання землі для виконання державних вимог про очисні споруди. Звертаючись до колег, Вадим Чагаровський закликав їх звернути увагу на виробництво молочних продуктів з високою доданою вартістю: ізолятів, білків, лактофіліну і т.п.

Максим Фастєєв, провідний аналітик Інфагро, продовжив тему української молочної галузі та детально зупинився на цінах на молоко. Він переконливо показав, що внутрішня ціна на молоко в Україні залежить від кон’юнктури світового молочного ринку та розповів про можливості прогнозування ціни за допомогою молочних індексів Інфагро.

Юкка Лікітало, генеральний секретар Eucolait – міжнародної організації молочної торгівлі, представив делегатам розгорнуту картину перспектив світової торгівлі молочними продуктами і детальний аналіз наслідків великих міжнародних угод, деякі з яких вже ратифіковані, а деякі будуть введені у дію найближчим часом і суттєво вплинуть на схеми торгівлі молокопродуктами. Він відмітив, що хороші можливості для збуту молочних продуктів мають країни Азії і Африки, де зростає середній клас і стають більш популярними вестернізовані зразки харчування. Але є і деякі моменти невизначеності, які експортери повинні брати до уваги при експорті у ці країни. Юкка Лікітало також відзначив перспективність торгівлі сиром і сухим молоком з рослинним жиром.

З позитивної заяви про те, що Україна за 5-10 років вдвоє збільшить виробництво молока, почав свій виступ Піотр Кандиба, член правління Молочної Палати Польщі. Він поділився досвідом розвитку молочної галузі своєї країни і розповів, що незважаючи на те, що молочні продукти є традиційними в його країні, їх споживання все одно потрібно просувати. Потрібно також проводити спеціальну роботу з просування польського молочного експорту, який зараз охоплює 106 країн світу. Піотр Кандиба також представив огляд молочного імпорту в ЄС і відмітив, що більше всього масла ЄС імпортує з Нової Зеландії та України.

Спеціальним питанням, що обговорювалося на конференціі, було створення молочних кооперативів. Йєлле Зелстра, економіст молочного виробництва Wageningen University & Research, розповів, як з’явилася молочна кооперація в Голландії, як вона розвивалася і як зараз працює. Обговорення теми молочної кооперації було продовжено під час панельної дискусії, яку модерував Роман Корінець, радник Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, і в якій брали участь Віталій Ковальчук, глава компанії Молокія, Юрій Лупенко, директор НЦ Інстутут аграрної економіки та Михаїл Соколов, заступник голови ВАР. Висловлювалися різні думки стосовно перспектив кооперації особистих селянських господарств і фермерських господарств або сімейних ферм. Вже вкотре піднімалося питання – розглядати кооперацію дрібних виробників молока як бізнес чи як соціальний проект. Учасники дискусії відмітили різнобій у визначенні поняття “фермер” та недосконалість законодавства, яке стримує розвиток кооперації. Йєлле Зелстра висловив думку, що оскільки в Україні є очевидні відмінності між різними категоріями виробників молока – особистими селянськими господарствами, сімейними фермами і крупнотоварними виробниками, то й універсальної політики щодо молочної кооперації бути не може, для кожної з цих категорій має сенс розробляти окрему політику.

Про можливості інвестицій у розвиток молочної переробки говорив Роман Черепаха, інвестиційний директор Horizon Capital. Він навів приклади успішних проектів та розповів про загальносвітові тенденції злиттів та поглинань компаній. За його даними у молочній галузі інвесторів цікавить саме переробка молока, а найбільше злиттів та поглинань відбувається між молочними компаніями першої двадцятки. Він також окреслив вимоги до компаній, що претендують на інвестиції.

Гармонізації українського законодавства по молоку з вимогами ЄС, було присвячено виступ Миколи Мороза, генерального директора Директорату безпечності та якості харчових продуктів Мінагрополітики України. Відбувся обмін думками стосовно термінології, що використано в підготовленому законопроекті. Було також піднято питання неефективної процедури ветеринарного погодження при здійсненні експорту.

Віталій Костюков, начальник відділу продажів Kieselmann Bel, одного зі спонсорів конференції, презентував можливості Ecoprot, установки мембранної фільтрації, яка дозволяє переробному підприємству, навіть невеликому, зробити виробництво практично безвідходним і переробляти сироватку в інноваційні продукти, які мають зараз високий попит і широко використовуються у різних галузях. Цікаво, що компанія надає обладнання в оренду для того, щоб виробник міг попрацювати на ньому і прийняти рішення про покупку.

Цікавим також був виступ Марини Костроміної, директора по роботі з клієнтами KANTAR TNS, яка розповіла про особливості сприйняття реклами молочних продуктів споживачем, а також про ті можливості, які має компанія для дослідження впливу рекламних матеріалів та їх коригування для підвищення їх ефективності та створення у споживача мотивації для покупки.

Завершилася конференція обговоренням проблеми фальсифікації молочних продуктів. У обговоренні взяли участь Володимир Лапа, керівник Держпродспоживслужби, Лідія Карпенко, президент Спілки молочних підприємств, Олександр Чагаровський, професор ОНАПТ, Володимир Башинський, національний експерт FAO та Владислава Миронова, Громадський контроль. Учасники конференції дізналися про те, як відбувається взаємодія тих організацій, які у межах своїх повноважень намагаються боротися з фальсифікатом. Виявилося, що незважаючи на можливості впливу, Держпродспоживслужба не може активно впливати на ситуацію в тому числі і тому, що громадяни не звертаються до неї офіційно з заявами про факти фальсифікаціі, а без цих заяв неможливо вжити ніяких заходів. Крім того, піднімалося питання покарання за фальсифікацію продукції та захист підприємствами своєї репутації. Згадали тільки один випадок, коли переробне підприємство відреагувало на обвинувачення у фальсифікації, відстоювало репутацію в суді і виграло його. Учасники закликали молокозаводи долучатися до боротьби з фальсифікатом і активно реагувати на повідомлення медіа про фальсифікацію молочних продуктів, у яких згадується їх підприємство. Інакше у споживачів і колег з’являються підстави вважати, що підприємство випускає фальсифіковану продукцію.

Обговорення тем молочної кооперації та фальсифікації молочної продукції показало, що вони потребують особливої уваги професійної молочної спільноти і, можливо, варто організувати спеціальні зустрічі зацікавлених організацій та компаній для детальнішого обговорення та переходу до конкретних дій.

Конференція ще раз продемонструвала зацікавленість українських переробників молока у розвитку галузі, бажання знаходити можливості для модернізації виробництва та вдосконалення технологій та управління бізнесом.

Щира подяка учасникам за їх активну участь і особлива подяка спонсорам заходу, компаніям Elopak, КОМО, Люстдорф, PepsiCo, Молокія, Kieselmann Bel та Посольству Королівства Нідерландів в Україні за підтримку.

Чекаємо наступного року на конференції

МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС-2019!

Останні новини: