12 квітня 2019 року торговий представник Сполучених Штатів (USTR) оголосив, що розглядається питання про стягнення додаткових тарифів на ввезення європейських продуктів по 317 кодах, вартість яких оцінюється приблизно в $21 млрд.

Список 317 європейських продуктів, що експортуються до США, включає 44 коди молочної продукції: європейські сорти масла, йогурту та сиру вартістю цього імпорту у 2018 році 1 млрд. доларів США. Однак, з більш ніж 400 тарифних кодів в списку експорту США до ЄС лише 11 складають молочні продукти, а в грошовому виразі експорт молочних продуктів оцінюється лише в 100 млн. доларів.

Нещодавнє оголошення стало проявом більш ніж десятирічної суперечки між США і ЄС. В той час як імпорт нафти, сирів і йогуртів складає невеликий відсоток американського імпорту, а експорт ЄС до США представляє невеликий відсоток загального виробництва, додаткові тарифи на європейський експорт у США молочних продуктів, вказаних у списку, призведуть до поділу на переможців і переможених, стверджують автори звіту.

Євросоюз постраждає більше, ніж США

Мері Ледман, стратег світового ринку Rabobank, сказала: «Загалом, європейські фірмові сири цінуються високо і не обов’язково є чутливими до цін на роздрібному рівні. Тим не менш, 100% надбавка до ціни вже і так дорогого продукту може змусити споживачів вибирати дешевші вітчизняні  сири або імпортовані не з країн ЄС.

«Багато імпортованих європейських сирів продається та розповсюджується спеціальними харчовими компаніями, які займаються продажем лінійки сирів внутрішнього виробництва. Як наслідок, додаткове 100% мито на європейські сири, швидше за все, зменшать конкурентоспроможність європейських сирів на американському ринку, зменшать рекламну активність по європейських сирах, спонукають американських споживачів робити вибір на користь дешевших вітчизняних сирів і забезпечать конкурентну перевагу сирам, які ввозяться не з ЄС.

У доповіді зазначається, що ЄС втратить більше, ніж США, оскільки імпорт європейських молочних продуктів у США значно перевищує європейський імпорт молочних продуктів виробництва США у ЄС. У цьому випадку переможцями будуть, зокрема, виробники молочних продуктів у США, а також в Австралії, Канаді, Новій Зеландії, Норвегії, Швейцарії та інших країнах, що не входять до ЄС.

Хто програє найбільше

Найбільш сильно програє, ймовірно, Ірландія, для якої під загрозою підвищених тарифів опиняться майже 34,5 тис. тонн щорічного експорту молочних продуктів.

Rabobank вважає, що майже весь американський імпорт ірландського масла та сиру підпадає під 44 коди молочних продуктів. Туди також попадає більш ніж 96% сиру, що імпортується з Франції, Іспанії та Великобританії, 75% молочної продукції з Данії та Німеччини і майже 50% італійського сиру.

Щорічне постачання у США ліцензованого масла виробництва ЄС становить 9616 метричних тонн. Rabobank вважає, що переважна більшість ірландського масла підлягає не ліцензованій ставці TRQ (тарифним квотам) у розмірі $ 1,541/кг. У звіті сказано, що найгірший сценарій полягає в тому, що, якщо буде застосовано додаткові 100% тарифи, американські споживачі сплачуватимуть подвійну ціну за європейське масло, а європейське  брендове масло вже вдвічі перевищує вартість американського брендового масла. Загалом, вважає Rabobank, країни ЄС-28 ринок США може бути втрачений для більш ніж 100 тисяч метричних тонн сиру, особливо зважаючи на невизначену вірогідність жорсткого Brexit, який призведе Великобританію до необхідності знайти місце на ринку для 40 тисяч метричних тонн ринку сиру.

ІНФАГРО за матеріалом dairyreporter.com