Статті
Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснило ще одну спробу привести вітчизняні стандарти якості молока до європейських, як це передбачено угодою про асоціацію з ЄС.
Підготовлений міністерством проект наказу «Про затвердження вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів» передбачає застосування нових вимог до молочної продукції, яка йде на експорт, одразу після вступу документа в дію.
До всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги плануються застосувати з 1 січня 2019 року.
Разом з цим передбачається встановити перехідний період до 1 січня 2022 року щодо вмісту у молоці, що йде на переробку, мікроорганізмів та кількості соматичних клітин. Ці норми знижуватимуться поступово вже з 2020 року.
Власників корів, які готують в домашніх умовах харчові продукти з молока, з метою приватного домашнього споживання, наказ стосуватися не буде.
Про те як ініціативу Мінагропроду сприйняли учасники ринку, та які наслідки він може мати для вітчизняної молочної галузі та споживачів пише Agronews.
Нереальні терміни
Проект наказу щодо якості молока у Мінагропроді розробляють уже давно. Очікувалося, що його затвердять ще у 2017 році. Однак остання редакція, яку 16 серпня оприлюднило міністерство для громадського обговорення, стала шоком для ринку.
У міністерстві не приховують, що перехід на нові стандарти створить додаткові витрати для виробників на переобладнання виробничих потужностей. Однак, точну цифру можливих витрат у Мінагропроді назвати не змогли, посилаючися на складність підрахунків.
Крім того, документ передбачає грошові штрафи за порушення стандартів якості молока.
Як розповіла Agronews заступник голови правління Національної асоціації молочників України «Укрмолпром» Зінаїда Карпенко, ще за декілька днів до оприлюднення в проекті були інші норми. «Коли ми відкрили проект наказу, ми побачили такі моменти, які не бачили раніше», – сказала вона.
За словами аналітика агентства “Інфагро” Максима Фастєєва, реалізувати даний наказ неможливо.
Він повідомив, що в Україні на сьогодні, крім домашнього споживання, 4 млн. тонн молока на рік йде на промислову переробку (з цих обсягів приблизно 1 млн тонн йде на експорт у вигляді молочних продуктів).
«Згідно з офіційною статистикою за перше півріччя, якісні показники такого молока відповідають наступним параметрам сортності: екстра ґатунок – 15%, вищий– 27%, перший – 27%, другий – 29%, несортове молоко – 1%. Мінагропрод пропонує до 2022 року, тобто за 3 з половиною роки, залишити тільки екстра ґатунок (який відповідає європейським вимогам), незважаючи на те, що його частка в останні роки зроста і зараз становить тільки –15%. Тобто, в теорії можна покращити якість українського молока, але не 85% за три роки – це утопія», – відзначив експерт у коментарі Agronews.
В Асоціації виробників молока (АВМ) також вважають встановлені строки нереальними. «Світовий досвід показує, що для цього необхідно більше десяти років», – сказала керівник проекту АВМ Олена Жупінас агентству Agronews. На її думку, терміни потрібно буде коригувати, але переходити на нові норми необхідно.
За її словами, зараз українська молочна продукція на світовому ринку продається дешевше, оскільки покупці мають сумніви в якості сировини. «Якщо ми хочемо стати країною-експортером, Україна повинна відповідати тим вимогам, які є на світовому ринку. Для цього молочна сировина повинна бути якісною. Якщо сировина буде неякісною, ми не зможемо стати вагомим гравцем на світовому рику», – заявила Жупінас.
Селяни не впораються
За словами голови правління «Укрмолпром» Карпенко, 11 вересня асоціація збиратиме своїх членів, які вироблять спільні пропозиції до проекту міністерського наказу. Зокрема, вона зазначила, що члени асоціації проситимуть більш довгий період для адаптації – п’ять років.
В першу чергу, за її словами, нові вимоги в першу чергу не зможуть виконати у визначені терміни особисті селянські господарства, які на сьогодні дають більшість молока в Україні. Зокрема, приватні власники утримують 76% корів, які дають 72% молока.
Для виконання норм щодо забруднення молока у першу чергу потрібен доїльний апарат, який є далеко не у всіх господарствах. Крім того, необхідно створити спеціальні санітарні умови в приміщені, де знаходиться корова, а також санітарна книжка для власників тварин. Тому 90% молока, яке зараз виробляють в приватних господарствах, – другого сорту.
«Якщо наказ вступить в дію, ми не зможемо приймати молоко від населення вже з 1 січня 2020 року», – продовжила Карпенко.
За даними Держстату, на 1 серпня в Україні налічувалося 2 млн 33,1 тис корів, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 476,6 тис, в господарствах населення 1 млн 556,5 голів. За 7 місяців цього року було вироблено 6 млн тонн молока, в тому числі на підприємствах – 1 млн 668,1 тис. тонн, у приватних господарствах – 4 млн 332 тис. тонн.
У той же час в Асоціації тваринників України цілком підтримують проект наказу Мінагропроду і вважають, що система індивідуального збору молока взагалі повинна відійти в минуле, оскільки вона не дозволяє належно перевірити якість молока та ветеринарний стан корів.
«Саме запропонований у проекті наказу поетапний перехід до зміни показників вмісту мікроорганізмів та соматичних клітин в молоці означає для утримувачів корів автоматизований збір молока та безконтактне доїння», – сказала в коментарі Agronews голова асоціації Ірина Паламар.
Переробка скоротиться, ціни зростуть
Оскільки приватні господарства здають на переробку близько 16% свого молока, то цей об’єм фактично випаде з ринку.
Крім того, значна частина молока, яка виробляється на фермах, також другого сорту.
Тому введення нових норм спричинить зменшення обсягів переробки молока в Україні.
На думку Карпенко, це може призвести до дефіциту молока в Україні та збільшення імпорту молочної продукції. Це, відповідно, спричинить подорожчання продукції.
В Асоціації виробників молока відзначили, що підняття цін на молочну продукцію у разі імплементації нових європейських стандартів неминуче. «Звичайно, продукт з більш якісної сировини стає трохи дорожчим. Затрати на молоко класу «екстра», якому фактично відповідає новий стандарт, більші, оскільки необхідно вкладати кошти в гігієну та засоби зберігання», – сказала Жупінас.
Експортери готові найбільше
В обґрунтуванні проекту наказу Мінагропроду зазначається, що багато молокопереробних підприємств вже використовують жорсткі вимоги до якості молока. У більшій мірі це стосується заводів, які відправляють продукцію на експорт.
Карпенко зазначила, що ці підприємства зараз фактично мають дві лінії – для внутрішнього та зовнішнього ринків.
«У нас є багато підприємств, які мають сучасні потужності з переробки молока. Вони проходять інспекції та отримують дозвіл», – сказала вона.
Необхідна державна підтримка
Слід зазначити, що проект наказу взагалі не стосується власників корів, які готують в домашніх умовах харчові продукти з молока з метою приватного домашнього споживання.
Але значна частина цього молока йде на продаж, що буде фактично заборонено з 2020 року.
Експерти прогнозують, що селяни, скоріше за все, продовжать продавати на ринках молоко, сир та сметану, незважаючи на те, що вони не будуть відповідати новим нормам.
На думку учасників молочного ринку, для успішного переходу на нові норми держава повинна суттєво допомагати селянам.
Хоча відповідні розрахунки поки що відсутні, очевидно, що це повинна бути багаторічна програма.
Як зазначила Жупінас, для переходу на нові стандарти потрібна державна підтримка як для населення, так і для фермерів. «Подивимося, які гроші будуть виділяти на це в найближчі роки», – додала експерт АВМ.